– От що це буде за сім’я? Ти там, а він тут? А про дітей ти подумала? Гроші тобі очі настільки засліпили, що ти не боїшся родину втратити? – картала мене свекруха, коли я пакувала речі у валізи.

Мені і самій було не солодко, хотілося вовком вити, бо ж я далі нашого району ніколи і не виїжджала, а тут треба було їхати в якусь далеку Грецію, яку я лише на карті бачила.

Чоловік мовчав, вийшов з хати і став поратися на подвір’ї, вдавав що зайнятий. Я його давно попереджала, що якщо він не рушиться з місця і щось не придумає, то я за кордон поїду, бо жити так більше не можна.

Іван у мене чоловік хороший, спокійний, без шкідливих звичок, але не вміє ту копійку заробити, хоч плач. А у нас діти підросли, далі так тривати не могло, і я вирішила сама їхати заробляти гроші.

Моя рідна сестра ще кілька років тому у Грецію на заробітки поїхала, то вже другий поверх в своїй хаті добудувала. Вона мене відразу з собою кликала, але мої хлопці ще в школі вчилися, і я не могла їх залишити.

Тепер, коли старший вже три роки студент, і молодший теж школу закінчив і поступив в коледж, я вирішила їхати.

І якщо чоловік мовчав, то його мама з другого кінця села приїхала, щоб мене не пустити. Голосила вона так, що всі сусіди чули.

Я вислухала від неї все, що вона про мене думає за 20 років. І дружина я погана, і мама я безвідповідальна, якщо отак просто я кидаю чоловіка і синів, а ще, вона знає, за чим я туди їду – і це точно не за грошима, бо я така ж гуляща як і моя сестра.

Збирала я валізи під оцю всю тераду, влаштовану свекрухою, але це аж ніяк не змінило моїх планів, бо квитки вже були куплені, і сестра мені навіть роботу підшукала.

Я розуміла, що свекруха це не зі зла говорить, просто вона знала свого сина, який борщ з холодильника не може сам собі підігріти, і усвідомлювала, що він без мене пропаде.

Та я 20 років догоджала своєму чоловікові, бо любила його і цінувала, але розуміла, що настав час змінювати щось, а чоловік з голоду не пропаде, захоче їсти, то навчиться собі смажити картоплю.

Їхала я в ту Грецію з важкою душею, але отримавши першу зарплату у 800 євро, мені відлягло.

Та й чоловік, наче, призвичаївся, навчився макарони варити. Я з ним часто по телефону розмовляла.

Він жив сам, бо хлопці наші в місті вчилися. Одним словом, все заспокоїлося, і я стала спокійно працювати і гроші заробляти.

Але десь через пів року чоловік мене ошелешив, що його мама до нас переїхала. Я не могла зрозуміти, що задумала свекруха, для чого їй було переїжджати з своєї обжитої хати до нас.

В голові у мене крутилося багато думок, і то не найкращих. Знаючи характер свекрухи, нічого доброго я від неї не чекала. Але подумала, нехай вже буде як буде, якщо я вже поїхала, то треба щось заробити, бо з пустими руками я додому не повернуся. Але чи буде у мене той дім, я не знала.

Приїхала я у відпустку додому аж через рік. Бачу, свекруха в моєму домі господарює наповну. В хаті чисто, чоловік мій в свіжих сорочках ходить, в холодильнику наварено – і перше, і друге, і компот.

– Сідай, невістко отут, говорити будемо, – наказала мені свекруха. – Показуй, скільки ти грошей заробила! Хочу подивитися, чи варта та сума того, щоб сім’ю розвалити, – каже.

Від несподіванки я витягла з хустинки 10 тисяч євро, які я привезла додому, і поставила на стіл перед свекрухою.

– Непогано, – сказала вона. – Але тепер слухай мене. Коли ти поїхала, я час від часу до Івана заходила, дивитися що й до чого тут у нього. І кілька разів я побачила, як від нього Галина, сусідка ваша виходила.

Він мені пояснює, що сусідка йому допомагала, але я знаю лукаву душу Галини і не повірила цьому. Вона не одну сім’ю розбила.

Тож я довго не думала, і переїхала до вас, щоб і вашу родину таке лихо не спіткало. Тож, невісточко, виходить, я твою сім’ю рятую, так що з цих грошей мені теж відсоток належить. Думаю, на перший раз тисячі євро буде досить, – заявила свекруха.

Я всяке чула, але такого ще не чула, щоб свекруха сторожила свого сина за гроші, поки невістка гарує на чужині.

Я сказала, що мені треба все обдумати, але якщо чесно, то я ошелешена.

А яка ваша думка збоку? Що мені робити? Платити свекрусі? Чи залишатися вдома і вже нікуди не їхати?

Джерело