З Михайлом ми одружилися з великого kохання, були знайомі ще з першого курсу, але спочатку просто дружили.

Після закінчення університету Мишко зробив мені пропозицію.

Коли я погодилася, я й не підозрювала, що Мишко буде чудовим чоловіком.

Відразу після укладання шлюбу, Мишко зробив усе, щоб ми жили окремо.

Я спочатку не зрозуміла, чому він так намагається заради цього, його батьки на перший погляд здалися мені добрими людьми.

Свекруха мені посміхалася в обличчя. Я вважала, що вона близька мені людина, член сім’ї.

Але Мишко мені казав: -Олен, слухай, ти з мамою занадто багато чим ділишся, не потрібно так.

-Чому?

Вона нам не чужа! Я зрозуміла, чому він так казав, коли з’явився син. Я недовго сиділа в деkреті, коли синові рік виповнилося, вийшла на роботу, адже свекруха послужливо погодилася з ним посидіти.

До 5 років вона з ним сиділа, доки я була на роботі.

Тільки нещодавно я зрозуміла, що вона робить.

Вона налаштовує nроти мене мого сина! Він нещодавно оголосив, що я погана мати, покинула його і пішла на роботу.

Очевидно, що це не слова п’ятирічної дитини, він повторює за свекрухою.

Яке ж було моє здивування, коли я з’ясувала, що і всім знайомим вона про мене розповідає всякі небилиці.

Дуже неприємно було таке виявити, я й не знала, що людина може бути такою лицемірною.

КІНЕЦЬ.