– А ти думав по молоденьких побігаєш і сюди повернешся? Так на тебе тут уже не чекають, – твердо відповіла колишня дружина. А Роман ще довго думав, як вона змогла приховати від нього другу дитину
Христині потрібно розказати чоловіку про важливу новину. Добре, що Дімка десь бігає із друзями. Такий вік – 15 років, вдома не всидить.
— Сідай, Ром, у мене вже все готово. – Побачивши чоловіка, покликала Христина його за стіл.
— Нам треба поговорити. – Серйозно звернувся чоловік до дружини.
— Слухаю, Ромо. Щось сталося? – Стривожено запитала дружина.
— Я йду від тебе. – Перейшов чоловік до головного.
Жінка ахнула від несподіванки. Але поки що мовчала, слухаючи чоловіка.
— Нам з тобою по сорок років. Але тільки я ще молодий і сильний. Як кажуть, чоловік у самому розквіті сил. А ти… Подивися на себе в дзеркало… Ти, до речі, давно дивилась туди? Ти стала похмурою, блідою якоюсь. Зморшки, сивина. Але ж з цим усім можна якось боротися! Зараз стільки можливостей! Чому ти махнула рукою на себе? Це ти винна в тому, що я почав дивитись на інших жінок.
Жінка слухала чоловіка і не вірила у те, що відбувається. Як вона не відчула, що у нього інша? Жодного разу не запідозрила його в невірності.
Останнім часом думала тільки про себе та свої проблеми. Напевно, вона й справді погана дружина. Корила себе вона. Чи треба розповідати новину? А може зачекати? Що тепер робити далі?
Задавала собі питання жінка та сиділа мовчки. Все далі вона поринала у свої думки, поки чоловік збирав речі. Тепер вона залишилась із сином.
Нова дівчина Романа була така славна, що у нього весь час паморочилася голова. Їй днями виповнилося 25. За плечима в Аліни вже було два нетривалі шлюби, від яких їй дісталася квартира і непоганий рахунок у банку. Романа це не збентежило. Він був у стані ейфорії. Така жінка поряд із ним! Він і сам себе ніби на 25 відчував.
Чоловік взяв чималий кредит у банку, щоб купити коханій дороге авто. Тільки після виплати аліментів на сина, від його зарплати не залишалося й сліду, майже все забирав кредит.
А тут ще Аліна захотіла на море. Щоб їй догодити, чоловік обдзвонив друзів і питання з грошима було вирішено. Чим віддаватиме борги, коли повернеться з поїздки, він поки що не думав. Як і не думав він про те, що нова дівчина все більше тягнула з нього грошей. А він їй догоджав та все більше у борги заліз.
Одного вечора Роман заговорив про те, що настав час їм зареєструвати свій шлюб.
— А навіщо, любий? – Жартуючи відповіла Аліна. – Я там уже була, двічі. Та й ти також. Нічого хорошого у шлюбі немає. Поставити штамп у паспорті, щоб потім не розлучатися до кінця життя? Нудно!
— Але ж як… А діти? Адже ми плануємо дітей з тобою, люба? – Здивовано запитав чоловік.
— Діти? Який ти нудний. Я поки що про них не думала. Принаймні найближчі п’ять-сім років точно не планую! Потрібно насолоджуватися молодістю. – Мрійливо відповіла Аліна.
Чоловіку доводилося туго. Борги росли, а зарплата — ні. Аліна вимагала все більше й більше. Тепер їй спало на думку, що їм потрібен заміський будинок, де можна засмагати та смажити шашлики.
— Ну, це вже зовсім! – Навіть трохи образився Роман. – Нам ще тільки нерухомість залишилося придбати, з нашими боргами!
— З твоїми боргами, любий. З твоїми. – Уточнила жінка з усмішкою.
Роман зателефонував до своєї колишньої дружини та сказав, що треба продати дачу. Адже йому дуже потрібні гроші. Вона, на диво, відповіла твердо та лаконічно:
— Напишеш відмову від своєї частки у квартирі, я віддаю тобі дачу, тоді продавай.
Дачу було продано, і Роман, взявши ще один кредит, купив-таки невеликий будиночок, що став місцем, де тепер постійно розважались друзі та подруги Аліни. А чоловіку доводилося працювати. Він міг приєднатися до коханої лише у вихідні.
Якось чоловік вирішив зробити сюрприз молодій дружині та приїхав у будній день. Він побачив біля воріт незнайомий автомобіль та почув чоловічий голос:
— Коли ти його проженеш? Взяти з нього більше нічого.
— Почекай, ось вмовлю його переписати цей будинок на мене та піду від нього. Цей чоловік мені вже набрид! – Відповіла Аліна.
Роман завмер за напівпричиненими дверима, боячись поворухнутись. Його начебто облили холодною водою. Від почутого він довго не міг отямитися.
— Геть звідси! – Закричав він раптом не своїм голосом! – Усі пішли геть!
Чоловік вигнав молоду дружину та став думати, як йому жити далі. Через місяць самотності він наважився повернутися до своєї першої дружини. Набравшись сміливості він подзвонив у двері. Йому відчинила Христина, тримаючи на руках маленьку донечку.
Чоловік не розгубився. Впевнено сказав:
— Я хочу повернутися. Тут мої діти, і я їм потрібен.
— Ні! Ти не повернешся. Це виключено. Ти що ж думав, будеш по молодих бігати, а на тебе тут чекатимуть? – Рішуче відповіла жінка.
— Я прийду знову. Добре подумай, перш ніж знову мені відмовити. – Буркнув щось собі під ніс чоловік та пішов.
Він ще довго не міг збагнути, як його першій дружині вдалося приховувати їх доньку. Проте змінювати щось було вже пізно.
Христина не простила чоловіка. Він оселився у будинку, що дивом залишився у нього після яскравого роману з Аліною. Поки що живе один. Але дуже сподівається на прощення Христини.