Але я її не борщем, бачте, зустріла! І крайня виявилася. Ну ніхто ж її за язика не смикав, як то кажуть! Свекрушенька моя Тетяна Микитівна абсолютно зі своєї волі на нашому з Глібом весіллі пообіцяла при всіх гостях-ріднях пообіцяла купити нам із чоловіком житло. так і сказала: “Трохи згодом, дорогенькі мої молодята, куплю вам гарненьку квартиру!” Я ж гадала, що моя новоспечена родичка – людина слова. Тим більше – на хвилиночку! – на той момент мама Гліба вже 13-й рік була на заробітках в Іспанії. Сестра чоловіка вже жила в Києві у купленій мамою двушці. Район я обрала ретельно і заздалегідь, найблагополучніший і найзручніший в Броварах. Тут ми найняли тимчасово квартиру і знайшли роботу. Через рік після весілля я народила доньку, через повтора року – синочка. У серпні вона мала приїхати в гості та зайнятися нашим питанням. Як ми чекали

Ну ніхто ж її за язика не смикав, як то кажуть! Свекрушенька моя Тетяна Микитівна абсолютно зі своєї волі на нашому з Глібом весіллі пообіцяла при всіх гостях-ріднях пообіцяла купити нам із чоловіком житло. так і сказала: “Трохи згодом, дорогенькі мої молодята, куплю вам гарненьку квартиру!”
Я ж гадала, що моя новоспечена родичка – людина слова. Тим більше – на хвилиночку! – на той момент мама Гліба вже 13-й рік була на заробітках в Іспанії. Сестра чоловіка вже жила в Києві у купленій мамою двушці.
От і ми з Глібом теж розраховували на щедрий подарунок – Тетяна Микитівна ж пообіцяла!
Район я обрала ретельно і заздалегідь, найблагополучніший і найзручніший в Броварах. Тут ми найняли тимчасово квартиру і знайшли роботу. Через рік після весілля я народила доньку, через повтора року – синочка.
І знаєте, Тетяна Микитівна сама нам постійно нагадувала про свою обіцянку. Навіть просила підібрати варіанти. У серпні вона мала приїхати в гості та зайнятися нашим питанням. Як ми чекали!
І свекруха приїхала, але після приїзду жодної квартири ми не побачили. Найприкріше, що крайня виявилася я. Мама Гліба й досі з нами не розмовляє. Не може пробачити, як ми її зустріли. Точніше – не зустріли, на її бачення.
За день до приїзду мама чоловіка попросила мене приготувати для її приїзду вареників з картоплею зі шкварками і зварити борщу ситного на реберцях, затовченого салом з часником, та з пампушками. І торт вафельний з вареною згущенкою.
І мені не складно було накрити стіл на її замовлення. Але я не стала цього робити. І все через Гліба. Бо чоловіку такого їсти не можна – суворо заборонено спеціалістами. Тому і я такого не їм, і діти також. Тепер ми всі їмо, як Гліб.
Саме тому я не стала готувати ні борщу наваристого, ні вареників з жирними шкварками. Але стіл до приїзду мами чоловіка накрила щедрий. Було багато запечених овочів, курячий суп-пюре і тушкований кролик з рисом.
Тетяна Микитівна, коли це все побачила, тільки скривилася. Я поспішила їй все пояснити. Ми боремося за здоров’я Гліба, давно не готуємо і не їмо нічого подібного до того, що вона замовила. Але свекруха поникла і гарний настрій до неї так і не повернувся.
А через кілька днів свекруха заявила, що квартири від неї нам не бачити. Ми такі-сякі діти, які показали їй свою неповагу, пожаліли чи я полінилася наготувати мамі борщу та вареників. І після цього сміємо сподіватися на дорогий подарунок!
Справа в тому, що Глібу я про побажання йог омами не говорила. І він став на її бік: я я могла не виконати просте прохання мами?
І от за що мені це все? Я ж хотіла, як краще! Дбала про її сина. Я як ніхто інший знаю його характер і самопочуття. Гліб не стриманий, коли це стосується його улюблених страв.
Квартира квартирою, а він після заборонених продуктів не знатиме, куди подітися. І розбиратися із цим теж доведеться мені, так, між іншим.
Поведінка свекрухи для мене просто дитяча і смішна, чесне слово. Отак надутися через вареники та борщ! А перед цими роками годувати нас обіцянками. Хіба я не права? Я й сам її знати більше не хочу. А на ваш погляд, хто правий?