– Так, я тут так собі подумала, ніякої роздільної кухні з сьогоднішнього дня в нас не буде. Хватить, – сказала мені свекруха, коли приїхала від своєї подруги, де гостювала більше тижня.

Тільки свекруха не врахувала єдиного, що це не я в неї живу, а вона в мене. І буде все так, як хочу я.

Не питайте, чому, але так вийшло, що прийшлось нам з чоловіком забрати свекруху до себе. Про причину чуму так сталося, колись напишу окремо, це також цікава і незвична історія.

Як тільки Любов Степанівна почала жити з нами під одним дахом, ми харчувались разом. Живемо ми в своєму великому будинку і з чоловіком виховуємо двох дітей, які вже дорослі і самостійні.

Я готувала сама, бо так звикла. Але свекруха і собі захотіла проявити ініціативу.

Але мене її їжа і підхід до готування не влаштовував.

Ось я і сказала, як хочете собі готувати, то готуйте окремо.

Я виділила свекрусі пару каструль, пательню і поличку в холодильнику. Всіх все влаштовувало, і свекруху також.

Але після її гостювання у подруги Любов Степанівна вирішили піти проти правил.

– Мені Неля сказала, що це нечувано, щоб в нас була роздільна кухня.

– Я своїй невістці відразу ж сказала, що такого чуда не буде в моїй хаті.

Але в тому то й річ, що це її хата і вона може влаштовувати ті правила, які їй до вподоби.

А ось свекруха живе під моїм дахом, тому буде жити так, як того хочу я.

Скажіть мені, хто живе під одним дахом зі свекрухою, чи роздільна у вас кухня, чи хтось один готує, а всі інші їдять?

Джерело