– Я ж тобі, Іване, не про чужих людей кажу, а прошу приютити у себе рідну племінницю, – щебетала Світлана, розкладаючи на кухонному столі смаколики, які вона привезла з міста.

Іван дещо здивувався появі сестри в своєму домі, адже вона навіть не приїхала тоді, коли він захворів. І якби не місцева фельдшерка Леся, то він навіть не знає, як би з цією проблемою справився.

Чоловік розумів, що приїхала сестра, ще й з гостинцями, не просто так. Та й Світлана навіть не приховувала того, що має до брата справу – донька її заміж виходить, а з житлом є проблеми, то Світлана хоче молодят до Івана заселити. А що? Він сам живе в батьківській хаті, то міг би впустити туди свою племінницю.

В свій час Світлана першою вийшла заміж, батьки тоді ще чулися в силі, і допомогли доньці хату збудувати. А потім підріс Іван, в особистому житті йому не дуже щастило, заходився в парубках, та так і не одружився, тож залишився в батьківському домі.

Іван був добрим господарем, він будинок до ладу привів так, що глянути любо. І город сам обробляв, і господарку тримав, навіть корова у нього є.

А продукти на ринок возив, продавав, з того і жив. Про сестру ніколи не забував – усім з Світланою ділився, що сам мав. Та й гроші не раз сестра у Івана позичала, тільки повертати забувала, бо вважала, що Скільки йому одному треба?

Світлана була переконана, що їй потрібніше, бо у неї аж троє дітей. От і зараз вона вирішила руками брата свою проблему вирішити. Її середня донька заміж виходить, і є проблема з житлом. У нареченого місця немає, а до себе Світлана їх узяти не може, бо у неї вже живе старша донька з чоловіком.

Жінка була впевнена, що брат без проблем погодиться на її пропозицію, вона ж йому і гостинців он скільки привезла, витратила аж тисячу гривень. Але Іван дивився на сестру і мовчав, бо не був упевнений у тому, що це гарна ідея.

Незручну тишу між родичами перервав тихенький стук у вікно.

– Іване, я прийшла, – почувся жіночий голос з вулиці, і через кілька секунд в хату увійшла Леся. Вона причепурилася, одягла гарну сукню, тож було зрозуміло, що до Івана вона не по роботі завітала.

Сам Іван зашарівся, наче йому не 55, а 17 років. Виявляється, у нього з Лесею стосунки почалися. Він взимку сильно захворів, а сестра і племінниці не мали часу для того, щоб його виходжувати, тож за цю справу взялася Леся. Так вони собі одне одного і сподобали.

Леся на 10 років молодша за Івана, вдова, має троє дітей. В селі її дуже люблять і поважають, бо всі вже давно побачили, що має добре серце їхня фельдшерка, нікому ще не відмовила, усім допомагає чим може.

Іван закохався чи не вперше в житті. Зробив Лесі пропозицію, і вона погодилася. Якраз збиралася до Івана з двома меншими дітьми переїжджати, бо старша донька заміж вже вийшла і вдома залишається.

Леся на тому подвір’ї була невісткою, як чоловіка не стало, її ніхто з його родичів не виганяв, але і привести туди іншого чоловіка вона теж не могла наважитися.

До Івана вона мала почуття, тому і погодилася з ним зійтися. Але Світлана як зрозуміла, який романтичний серіал у неї розвивається під носом, то відразу звинуватила Лесю, що вона з Іваном виключно з меркантильних інтересів – через те, що у нього будинок свій є.

Світлана так розійшлася, що Івану довелося пояснити сестрі, що він тут господар, і саме він приймає рішення. А він вже вирішив, що візьме Лесю собі за дружину.

– Може ти ще на весілля мене запросиш? Ти в паспорт дивився? Теж мені, наречений. На чужих дітей будеш працювати, а своїй рідній племінниці відмовляєш у допомозі? А ти подумав, хто тебе на старість догляне? – голосила Світлана.

Сестру Іван не став слухати. Вирішив, що Леся стане йому дружиною, і переїде до нього з дітьми, бо у нього життя одне, роки біжать, і треба встигнути ще побути щасливим.

Світлана так образилася, що перестала з Іваном спілкуватися зовсім, а всім людям розповідає, який він поганий, і що після того, що він зробив, немає у неї брата.

А як ви вважаєте, чи правильний вибір зробив Іван?

Джерело