В Італії ці десять років я як заробляла, так і тратила. В Україні мене чекала шикарна трикімнатна квартира, яку пообіцяла на мене переписати хресна мама, в якої ніколи не було сім’ї. Так я б і жила в “тумані”, якби одного дня не привезла до батьків на знайомство свого поляка Адама. Зайшли ми і до хресною, де двері нам  відчинила моя двоюрідна сестра. Виявляється, вони дві за мої гроші живуть, але хто “стакан води” подає, тому й квадратні метри. Повернулися ми в Італію з нічим

Я більше десяти років провела на заробітках. Я мала свою квартиру, але вона однокімнатна. З причиною заробити за краще житло я і подалася на чужину відразу ж після технікуму. Я тоді зустрічалася з хлопцем, але відстань зробила свою справу.

Трішки освоївшись в Італії я почала збирати гроші на мрію. Деякі кошти переводила батькам, бо живуть вони в селі, деякі сестрі.

Марта, моя сестра, вийшла заміж дуже рано. В 19 вона привела на світ донечку, але на була вона не здорова. Потрібні були чималі кошти на лікування. Я тоді багато їм допомагала, але Мар’янку не вдалось врятувати, на жаль.

На даний час сестра живе з іншим чоловіком і виховують вони синочка.

Якось одного разу, коли я на Великодні свята приїхала в Україну, мене до себе в гості покликала хресна мама, рідна сестра моєї мами.

Хресна моя з дитинства мала деякі проблеми зі здоров’ям. Вона ніколи не була заміжня і дітей не мала.

– Я перепишу на тебе квартиру, Людо! Але ти повинна мені хоч трохи допомагати, поки я буду на тому світі, – сказала вона мені.

Гроші тоді в мене були, тому я й подумала, що це непогана ідея. І плюсик мені в карму, бо я хресній допомагаю, і житло в мене буде шикарне. Жила хресна в центрі Львова, в трикімнатній квартирі з високими стелями. В неї був наче музей, а не квартира.

Я повернулася в Італію, але вже не відкладала гроші на житло. Я продовжувала допомагати батькам, а замість сестри в мене була хресна. Я купувала їй техніку, яку вона хотіла. Мої батьки не мали кавоварки, а хресна як захотіла, я виконала її волю. Також по черзі робила в квартирі ремонти. Так й продукти хресна собі могла дозволити купувати не бюджетні.

Я ж в Італії зустріла поляка Адама, з яким почала там жити. Ми заробляли гроші, але вирішили тратити їх на себе. Ми і подорожували по можливості, і жили на широку ногу.

В мене ж є шикарна квартира, то для чого напрягатися.

Все було добре до того часу, поки я не привезла на знайомство в Україну до батьків свого Адама. Звісно, заїхали ми і до хресної. І ви знаєте, моєму здивуванню не було меж. В квартирі, поруч з тіткою жила її ще одна племінниця. Виявляється, хресна пообіцяла і їй квартиру, але та мала з нею жити: варити, прибирати, подавати.

То виходить, моя двоюрідна сестра добре влаштувалася. За мої гроші вона купує тітці шикарні продукти, і в кінцевому результаті отримає і її квартиру, бо ж вона їй “стакан води подавала”, а не я.

– Ну мені важко було одній, а Леся поруч, не мала де жити. Оренда дорога, ось я й запропонувала їй мені бути в допомозі.

Я дуже розчарувалася в хресній. Стільки часу вона жила за мій рахунок…

Тепер ми з Адамом працюємо не покладаючи рук. Вже час про дітей думати, але в нас ще не має певної суми на руках, щоб квартиру купити. В цій однокімнатній нам точно тісно буде.

Ось в таку я потрапила халепу з хресною…

Джерело