До весілля ще ця справа була. Покликав мене Коля жити з ним. У нього одна кімната у материній квартирі була, у мами — дві кімнати.

Раніше це була комуналка на трьох господарів. Коли батьки Колі розлучалися, батько, щоб не розмінювати свою квартиру, купив їм по кімнаті.

Міг не купувати, оскільки спільно нажитого нерухомого майна вони не мали. Він просто не зміг вигнати сина надвір!

Свекруха потім третю кімнату викупила. Хотіла, щоб Коля після повноліття відписав їй свою кімнату, щоб перетворити комуналку на повноцінну квартиру.

Повернувся Коля з армії, мама тут, як тут, з нотаріусом. Коля подумав і нічого не став підписувати. Це, коли він був дитиною, радісно маму слухав і обіцяв подарувати кімнату, а тут виріс і зрозумів, що завдяки дарчій залишиться без свого кута.

У цій кімнаті ми й почали жити. Чоловік тоді отримував зарплатню у конверті, та складав гроші у ящик столу.

До мене у них з матір’ю було спільне господарство, тому вона будь-якої миті могла взяти гроші на продукти, чи оплату комунальних послуг. А тут я стала сама продукти купувати та готувати!

Коля йшов на роботу раніше за всіх. Разів зо три, мабуть, було, що, коли я переодягалася, свекруха навіть без стукоту заходила в кімнату, і лізла в ящик за грошима.

Коліну кімнату ми самі сплачували, продукти самі купляли, тому я задалася питанням, чому вона все ще має доступ до грошей? Я відразу з Колею поговорила на цю тему!

– Ти маєш рацію! Ми самі платимо, самі продукти купуємо. Нема чого більше давати гроші мамі. У себе гроші бережи, якщо хочеш, — сказав Коля.

Його готівка переїхала до одного з відділень моєї косметички! Через кілька днів свекруха вранці зайшла, шухлядку висунула, й обламалася!

Я саме на роботу збиралася, колготки вдягала. Її, як завжди, нічого не бентежило. Встала вона біля столу і давай Колі дзвонити.

– Де гроші? Мені треба викупити замовлення. Яке замовлення? Дрібниця різна. Неважливо! Гроші де? І що, що я працюю? Зрозуміла. Дякую, сину!

І стільки отрути було в останній фразі, що слухати було гидко! А замовлена була косметика. Зауважую, що не побутова хімія для дому, а косметика для особистого користування.

Того ж вечора свекруха почала ділити з Колею майно: холодильник її, водонагрівач її, пральна машина та мікрохвильова піч теж її, кухня її, тому що у неї дві кімнати! Тому ми повинні були купити собі все своє і тримати це в кімнаті Колі.

– Мамо, з тобою все гаразд? — спитав Коля, коли його мати витягала з морозилки наші пельмені.
– Як ти до мене, так і я до тебе!

– Ти про гроші? Мамо, я скоро одружуся, грошима розпоряджається моя майбутня дружина: поїсти, одягнутися, в кіно сходити…

Її не було, ти нас годувала, тому я давав тобі доступ до грошей. Нині, цим займається моя майбутня дружина! Я не гратиму у твої ігри!

Мені простіше винайняти квартиру і переїхати. Якщо не хочеш жити нормально, ми пішли збирати речі!

Ніхто нікуди не поїхав. Розділ майна було припинено. Але довго ми з Колею все одно там не прожили, тому що свекруха почала до мене прискіпуватися: не так підлогу мила, не тією губкою плиту протирала…

Якщо Коля стільчак не опускав, вона мене намагалася загнати до вбиральні, щоби я це виправила. Коротше, не знала вона, до чого ще можна прискіпатися!

Винайняли ми квартиру, одружилися, іпотеку взяли. Свекруха знову порушила тему дарчої:
– Все, є в тебе житло! Віддавай мені кімнату, я хочу переїхати, квартиру повністю продавати буду!

– Давай разом продамо квартиру? – запропонував їй Коля. – Моя частка на іпотеку піде.
Такий варіант свекруха не влаштував!

Свекруха все ще журиться, що в її квартирі є закрита кімната. Вважає її своєю! Кляне колишнього чоловіка, який оформив кімнату на Колю.

Чоловік комуналку сплачує за кімнату. За лічильниками на світло, воду та газ тільки нічого не оплачує, бо не користується.

Мене, мабуть, свекруха ніяк не може пробачити за те, що я забрала в неї Коліні гроші. І розлучення вона нам уже який рік пророкує, і всім розповідає, як її синові з дружиною не пощастило!

І дитину я точно нагуляла! Чи я це почала? Я вдиралася в її кімнату без проса? Напевно, їй самій треба було зрозуміти, що коли вона більше не вела побут для Колі, то й гроші їй більше не належали!

Тішить, що чоловік знає, що собою представляє його мати. Мене захищає не словами, а вчинками: у гості до нас її не тягає, якщо їздить до неї, то без мене.

Як бабуся, вона ні про що, і мене це тішить! Ще не вистачало, щоб вона, прикриваючись любов’ю до онука, нерви мені мотала!

Я слушно вчинила, стосовно грошей, чи мала й надалі дозволити свекрусі ними користуватися?

КІНЕЦЬ.