– Навіщо тобі одній трикімнатна квартира? У тебе ні дитинки, ні тваринки! – Заявила мені старша сестра

У свої двадцять п’ять років залишилася без близьких мені людей. Ні, я не сирота, люди, яких я вважала своєю сім’єю, більше мені не раді.

Нашу сім’ю не можна назвати зразковою. Мама двічі була одружена. У першому шлюбі в неї зʼявилася донька й вона отримала від колишнього чоловіка квартиру. Після розлучення вони з моєю старшою сестрою жили самі, поки сестрі не виповнилося тринадцять.

Потім мати зустріла мого батька. Я його невиразно пам’ятаю. За словами мами, тато був страшенно привабливий і гарний.

Але виявився дуже схильним до речовин, що туманили його розум. Прожили вони недовго. Мама його вигнала, розлучилася, і ми почали жити вже втрьох.

Коли мені було дев’ять, я зненацька стала спадкоємицею великої квартири у центрі міста. Батько, як то кажуть, дійшов до ручки. Але виріс він у дуже заможній родині. Колись, ще за радянських часів, його батьки займали непогані пости.

Бабусю і дідуся по лінії батька я у своєму житті ніколи не бачила. Але свого часу саме завдяки їм мій тато став спадкоємцем хорошої трикімнатної квартири, а після того, як його не стало її успадкувала я.

На той момент, звісно, квартира мені була не потрібна. Мама оформила всі документи.

Старшій сестрі тоді виповнилося двадцять три. Вона закінчила університет і збиралася заміж. Вони з її нареченим жили на оренді в якомусь смердючому гуртожитку. Місце було моторошне, а сусіди не дуже благонадійні.

Саме на той момент мама прийняла поворотне для нашої родини рішення. Пустила до моєї квартири сестру та її чоловіка. За її аргументами виходило, що це найкращий варіант.

І старша дочка не буде блукати по орендованих квартирах, і квартира під наглядом. А найголовніше, що у молодих буде можливість збирати на своє житло, а не платити щомісяця чужій людині за оренду.

З сестрою ми не мали близьких стосунків, але ми ніколи й не конфліктували. Велика різниця у віці та зовсім різні інтереси.

Нині вже з моменту переїзду моєї сестри минуло шістнадцять років! За цей час у них із чоловіком зʼявилося двоє дітей.

Ще років десять тому вони зробили у квартирі ремонт. Зять і сестра зовсім не бідують. Останні роки вони регулярно щорічно їздять у відпустку всією родиною.

Це на момент переїзду вони були пташенята, які щойно випурхнули з гнізда. Зараз в обох вдало складається кар’єра. Три роки тому купили непогану машину. Люди явно не останній шматок хліба дожовують.

Я всі ці роки жила з мамою. Але з кожним роком мені ставало все важче. У мами й в молодості характер був не солодкий, а з віком із нею взагалі стало дуже важко про щось домовитися.

Я працюю, теж непогано можу себе сама забезпечувати. Два роки тому я вирішила з’їхати від мами на орендовану квартиру.

Дуже важко жити з людиною, яка намагається контролювати кожен крок. А я і погуляти хочу і завести якісь стосунки, а не все життя вислуховувати, що мужики – це зло!

Після того, як я від мами з’їхала, я пішла до своєї старшої сестри. Адже та квартира, де вони живуть, за документами моя. Я не лаючись, а зовсім спокійно повідомила її, що хочу, щоб вона з сім’єю мою нерухомість звільнила.

Сестра моє прохання не зрозуміла.
– Навіщо тобі одній трикімнатна квартира? У тебе ні дитинки, ні тваринки! – Ось що я тоді почула.

Потім вже посипалися аргументи, що у племінників моїх тут школа та метро близько, і взагалі ми ремонт зробили. На бік сестри встала моя мама. Вона взагалі хоче, щоб я так і продовжувала жити разом із нею.

Скандали, лайка і я пішла до суду. Мені довелося із судовими приставами виселяти свою рідну сестру. Коли я потрапила у свою квартиру, то просто плакала.

Перед тим, як виселитися, сестра із зятем обдерли зі стін усі шпалери, скрутили крани, вирвали розетки, вивезли міжкімнатні двері, у ванній розкололи всю плитку.

За шістнадцять років, які сестра з сім’єю прожили у моїй квартирі, вони нічого не накопичували. Вона вважала, що я «не наважусь її виселити». А я ось взяла та наважилася.

Тепер усі родичі знають, яку мерзоту виховала моя мати. Вона сама всім розповідає, як я негарно вчинила з рідною сестрою.

Спілкуватися зі мною не хоче. Я, якщо чесно,
теж. Адже вона сама колись пустила сестру «на якийсь час», а тепер зайняла її бік.

КІНЕЦЬ.