Познайомилася я з нею зовсім випадково, у косметичному салоні. Струнка, модна, дуже доглянута жінка.

Стихійно виникла розмова, в якій брала участь і я, і Женя, так звуть жінку. Від нічого робити тріпалися про дієти й чоловіків. Інна, платинова блондинка кілограмів під 100, скаржилася:

— Як зʼявилася друга дитина, так мене і поперло. Мені важко, а чоловікові подобається. Він, гад, у мене сам ці тістечка пхає, щоразу з роботи несе щось смачненьке.

Як я схудну? Він кухар у ресторані, я ж до плити вдома не підходжу. І все таке смачне. Та й узагалі, яка генетика людині від природи дана, такою вона і буде, хоч ти її ганяй по полю.

На це Женя мовчки дістала смартфон і просто показала фото. З них на нас дивилася не жінка, а бабця, раза в півтора ширша за нинішню Інну.

Величезні щоки, запливші щілинки очей.

— Це я, 10 років тому, – сказала Женя, а ми дружно ахнули. І, звісно, попросили розповісти про чудодійний рецепт такого перетворення і нинішньої молодості та стрункості.

— Та сумна в мене історія насправді. І рецепт я нікому не пораджу, – Женя зітхнула і почала розповідати, – мені зараз 35 років, заміж я вийшла 16 років тому, через велике і дуже гаряче кохання. Я завжди була струнка, спортивна, та й після появи першої дитини нічого суттєво не змінилося.

Дочка прийшла на цей світ без сильних зусиль, також без зусиль жінка повернула собі форму. Чоловік появою дівчинки був трохи розчарований, чекав на сина, а свекруха взагалі висловила своє невдоволення вельми грубо:

— Дівку принесла, значить мало сина мого любиш, дружини, якщо люблять чоловіків, то хлопчиків дарують!

Свекруха Євгенію зненавиділа одразу, благо жити пішли від них на орендоване житло одразу ж. Про всякі “ігрек хромосоми” їй втовкмачувати було марно. Інша ж невістка сина подарувала, а ти, негідниця, дочку.

Через чотири роки Женя знову була в положенні.

— Цікаве положення було зовсім інше, з перших днів – пекучий токсикоз, з набряками та іншими неприємностями. Я не сумнівалася, що чекаю хлопчика. Ось під час виношування дитини щось в організмі в мене й порушилося, погладшала до появи дитини на 40 кілограмів.

Чоловік готувався до приходу в сімʼю спадкоємця, намагався не помічати, як погіршала дружина, а ось свекруха не упускала жодної нагоди, щоб висловитися:

— Розжиріла, як корова! Кине тебе мій синок, він хлопець видний, на що йому така квашня! Кажуть матері дурнішають, коли дочку чекають, тож дівка в тебе знову буде! А третього в орендовану квартиру нікуди, тож кине тебе мій синочок. Піде до тієї, яка йому зможе спадкоємця подарувати!

Зрештою Женя перестала пускати свекруху на поріг, і так важко, а тут гостя ходить, тільки нерви мотає.

Друга дитина далася дуже важко, з ускладненнями. Хлопчик був здоровий, а ось Женю ледве відкачали, потім було довге відновлення і гормональні препарати.

Після них жінка зовсім перестала себе впізнавати. Лікар розводила руками, казала, що зворотній ефект, потрібен просто час, що інакше її б не врятували.

— Чоловік перші місяці був цілком задоволений, а може, я просто не помічала. Самій погано, та ще немовля грудне. Старшу доньку забрали до себе на час мої батьки. Перші ознаки того, що в нас не все гаразд, я помітила приблизно через 4 місяці.

Близькість у стосунках пропала зовсім. Коли Женя випадково торкалася чоловіка, він гидливо відсувався. Дедалі частіше заводив розмови на тему: досить жерти.

А Женя і не їла багато, голодувати не можна – сина годувала, вправи робити важко, шов знизу живота ніяк не хотів нормально гоїтися.

— Коли синові було 7 місяців я, як зазвичай, чоловіка з роботи чекала. А він усе не йшов і не йшов. Раптом дверний дзвінок, відчиняю: свекруха, та ще й із мерзенною посмішкою!

— А я за речами синочка. І не чекай. Не прийде. Кинув він тебе. Я ж казала. Кому така корівка потрібна. У дзеркало давно себе бачила? Так, а телевізор він купував, я забираю. Аліменти він тобі платитиме, як належить. На розлучення подати не може тільки тому, що дитина у вас маленька, тож ти вже сама подай. І не дзвони йому. Він з іншою вже зустрічається.

Свекруха забрала все, що вважала за потрібне, протестувати і відвойовувати телевізори, меблі у Жені просто не було сил від шоку.

Як вона тоді вижила? Випадково. Мама з батьком, немов щось відчули, вранці примчали провідати доньку з онуком.

— З батьками я і поїхала. У рідне селище. Перші тижні після зради чоловіка я й не пам’ятаю зовсім. Лежала, відвернувшись до стіни, благо про дітей було кому піклуватися. А потім гуляти мене мама стала випроваджувати. Збираюся, одягаюся. Що таке? Джинси звалюються!

На нервовому ґрунті в організмі знову щось зрушилося, а може, і час настав, як лікарка казала. Вага йшла стрімко, незабаром Женя спокійно одягала вже свої речі, які носила ще до дітей.

— На розлучення я подала через півроку, ще через три місяці було призначено засідання. Весь цей час я чоловіка не бачила. Він ні грошей не надсилав, ні про дітей не питав. Немов він і бабуся моїх дітей по батькові, просто викреслили нас зі свого життя.

А коли чоловік з’явився до суду для розлучення, він пройшов повз Жені, не впізнавши її. Вона не тільки схудла, а й змінила зачіску і колір волосся.

А коли до нього дійшло, нарешті, хто ця красуня, то він заявив, що хоче зберегти сім’ю, просить дати йому час подумати.

Тільки Жені вже не потрібна була така сім’я. Зради вона так і не пробачила. Чоловік намагався і дзвонити, і приїжджати, присилав свекруху, яка раптом захотіла з онуками побачитися, щебетала щось про те, що помилки у всіх бувають.

— Вигнала я її, сказала, що корова більше їхньої ферми не потребує, та ще й аліменти мені суддя присудила досить гарні.

А потім, коли відбулося розлучення, і син підріс, Женя влаштувалася на роботу в крутий фітнес-центр, інструктором.

Вона ж ще в юності закінчила коледж за спеціальністю «відновлювальна фізична культура». Потім відучилася на вечірньому відділенні медичного училища, щоб уже по науці допомагати жінкам стати гарними та подолати свої комплекси.

Усе в неї є: купила квартиру, машину. До неї записуються із задоволенням, бо знають: цей тренер творить дива. А вона сміється:

— Не буває чудес! Природа, час і бажання. Ось і весь рецепт. І лікарі вам на допомогу, не все залежить від спорту і тренувань. Чоловік? Та що чоловік. Розлучився він із третьою за рахунком дружиною, спивається. Дітей інших у нього немає, але й мої не горять бажанням бачити татуся-зрадника.

КІНЕЦЬ.