Нещодавно мені зателефонувала сваха та повідомила, що до понеділка вони з чоловіком мають розпочати роботу в моєму саду. Незважаючи на недавній снігопад, вони були непохитними в тому, щоб розпочати цю діяльність.

Вони доглядають мій сад у період моєї відсутності за кордоном, і неймовірно вміли в цій справі, що й дозволяє нашим дітям споживати вирощену вдома їжу.

У відповідь я завжди привожу їм частування, цінуючи їхню доброту.

Наше знайомство почалося 5 років тому, коли моя дочка, яка живе з моєю матір’ю

в моєму домі, оголосила про свої заручини. Познайомившись з майбутнім зятем та його батьками, я виявила, що вони добрі люди.

Пропрацювавши в Греції 14 років, я без вагань профінансувала весілля дочки, виконавши її мрію про грандіозне свято, незважаючи на значні витрати.

Під час обговорення весільних витрат я одразу помітила, що мої родичі зазнають дискомфорту через великі витрати і розглядають можливість взяти кредит, щоб уникнути незручності.

Щоб полегшити їхній стрес, я запропонувала покрити всі витрати, маючи намір ніколи не просити про відшкодування грошей – хоча й не повідомила їх про таке рішення.

Весілля пройшло чудово, і після того, як наречені оселилися в подарованій мною квартирі, я зі спокійною душею повернулася до Греції.

Будучи вже бабусею двох онуків, я, як і раніше, підтримую їх матеріально, а свекруха моєї дочки надає неоціненну допомогу сім’ї в міру своїх можливостей.

Постійна турбота сватів про наш сад приносить рясні врожаї, підкреслюючи, що сімейна гармонія і добра воля набагато перевершують цінність грошей.

Незважаючи на їхні постійні спроби закрити переді мною частину весільних витрат, я закликаю їх витрачати гроші виключно на наших онуків, дорожчачи міцними сімейними узами, які ми створили.

КІНЕЦЬ.