– Не пущу я тебе до неї, у неї вже два чоловіки було. Не дозволю, щоб мій єдиний син став третім! – голосила Ганна, і стояла на дверях, бо не хотіла випускати Мар’яна з дому.

Вона лише нещодавно від людей дізналася, що її син ходить до Наталки, яка після другого розлучення повернулася додому до батьків.

Та хіба про таку невістку Ганна мріяла? У неї син он який красень – очей не відвести. Та будь-яка дівчина за нього заміж піде, а він ще зі школи вчепився в цю Наталку.

Як же раділа Ганна, коли Наталка заміж вийшла і з села поїхала. Жінка була впевнена, що спекалася небажаної кандидатки в невістки, і що на цьому історія про юнацьке захоплення сина закінчилася.

А от Мар’ян так затужив, що зібрався і за кордон поїхав, сказав, що на заробітки. Важко йому було, бо що б там мама не думала, але він закохався у Наталку по-справжньому.

І поки він боявся зізнатися коханій у своїх почуттях, її запримітив один багатенький онук, який приїжджав до них в село з міста до своєї бабусі.

Забрав Наталку з-під носа у Мар’яна, так що той навіть не встиг зрозуміти, як швидко все це сталося. Весілля не було, наречений забрав Наталку в місто, і більше Мар’ян її і не бачив.

Минуло 5 років. Мар’ян додому нарешті приїхав, грошей заробив і на квартиру, і на машину. Планував трохи вдома побути, а тоді назад повертатися на роботу. Але його плани змінилися, бо він в селі Наталку побачив.

Повернулася вона з трирічним сином додому. При зустрічі розповіла Мар’яну, що з першим чоловіком не прожила і року, бо він дуже погано до неї ставився, куском хліба дорікав, і не тільки, так що вона ледве від нього втекла. Дітей у них не було, тому розлучили їх швидко.

А через кілька місяців вона на весілля до родички в сусідню область поїхала, і там в неї закохався рідний брат нареченого. Хлопець він виявився швидкий, і вже за місяць зіграли друге весілля.

Наталка так швидко погодилася вийти за нього заміж, бо батьки наполягали на тому, що її розлучену вже ніхто не візьме, а тут хороший чоловік трапився, і не треба упускати свій шанс.

Але дива не сталося. Вона не впізнавала чоловіка щойно стала його дружиною, і з люблячого та турботливого чоловіка, він перетворився на егоїста, який дбав лише про себе, а Наталці він не забував нагадувати, що він взяв її розлучену.

Наталка все терпіла, бо ж дитина у цьому шлюбі народилася, і вона не хотіла, щоб дитина без батька росла. Але коли життя стало нестерпним, вона взяла дитину і в чому була поїхала до батьків. Вирішила, що нехай вже будь що буде, але так жити просто неможливо.

Жінка чудово усвідомлювала, що третього шлюбу у неї не буде, але батьки пообіцяли, що допоможуть з дитиною, бо шкодували свою доньку, якій чомусь так не щастило в особистому житті.

Мар’ян не вагався, він вирішив, що це сама доля дала йому ще один шанс, тому майже відразу зробив Наталі пропозицію.

Дівчина цього разу вирішила не поспішати, тому тримала дистанцію. Але Мар’ян навіть не думав здаватися, ходив до неї щовечора, гуляв з сином, в надії, що заслужить її любов.

Та коли про походеньки сина дізналася Ганна, то стала руки заламувати і голосити, що ніколи не дозволить, щоб син собі за дружину Наталку взяв.

Мар’ян намагався пояснити мамі, що Наталка не винна, що їй так не щастило, але Ганна і слухати нічого не хотіла.

– Підеш до неї, відречуся від тебе, – зареклася Ганна.

– Немає у мене більше сина, – говорила вона, коли Мар’ян таки не послухав і розписався з коханою.

Люди намагалися переконати Ганну, що треба змиритися, бо в житті буває значно гірше, але вона нікого слухати не хотіла. Так і пішла в інший світ, роками не спілкуючись ні з сином, ні з онучкою, яка народилася у шлюбі Мар’яна з Наталкою.

Мар’ян через це сильно переживав, але в його випадку кохання було сильніше. З Наталкою вони прожили чудове життя.

А як ви вважаєте, чи правильно вчинила Ганна, коли не прийняла вибір сина?

Джерело