Поліна із чоловіком прожила 26 років. Відносини були всім на заздрість, Олексій донедавна дружину носив на руках, виконував кожну її примху.

Поліна не розуміла, чому раптом йому через стільки років на думку спала ідея зробити тест на батьківство?

Поліна щосили намагалася зберегти шлюб, і тільки свекруха жінки тріумфувала – нарешті вона свого домоглася!

Нарешті розкрила Олексію очі на його дружину, що гуляла.

***

4 місяці тому Поліна помітила, що чоловік змінився. Олексій став якимось замкнутим, почав уникати її.

Характер чоловіка вона чудово знала, тому відразу не занепокоїлася – якщо Олексій різко раптом ставав недовірливим і дратівливим, значить, до цього обов’язково приклала руку свекруха Поліни, Світлана Матвіївна.

Пенсіонерка недолюблювала свою невістку, за 26 років, що Олексій прожив із Поліною, у Світлани Матвіївни любові до синової дружини так і не виникло.

Мати Олексія була впевнена, що син зробив величезну помилку, пов’язавши долю з цією вкрай непорядною жінкою.

Все почалося зі знайомства потенційних свекрухи та невістки. Коли двадцятидворічний Олексій привів додому до мами дев’ятнадцятирічну Поліну, та одразу насторожилася:

– Синку, почекай. Я цю дівчину знаю! Вона випадково не з Дмитром зустрічалася?

– Так, мамо. Вони зустрічалися, але недовго. А ти звідки знаєш?

– Бачила на власні очі! Ти не забувай, що мати Дмитра – моя гарна подруга. І я тобі хочу, синку, сказати, що Поліна ця тобі не пара!

Мені Юля розповідала, скільки переживань ця красуня всій родині заподіяла. Скільки вона за Дмитром бігала, чатувала його біля під’їзду. Навіть на роботу до нього приходила!

Не треба мене соромити! Навіщо ти її привів?

– Мамо, нехай минуле залишиться у минулому. Ми з Поліною, коли почали зустрічатися, все обговорили.

Дмитра вона з пам’яті викреслила, вони більше не спілкуються. Мамо, ну чого ти справді? У мене ж теж була дівчина, я теж уже був у стосунках. Це нормально!

– Чути нічого не хочу! Я проти цього союзу, так і знай! Не подобається вона мені, Олексію. Не твого вона кола.

Батьки – великі любителі погульбанити. Цю бабуся виховувала.

Як ти думаєш, які погляди на життя має твоя обраниця? Хіба з нею можна звести міцну родину? Я впевнена, що вона нічого не вміє!

Олексій тоді у матері на поводі не пішов і все ж таки одружився на Поліні. Тим більше і привід був зіграти весілля якнайшвидше – молоді люди урочистостей не дочекалися і Поліна завагітніла.

Для Олексія ця новина стала вирішальним чинником. Насправді свого колишнього молодика, Дмитра, Поліна на той момент ще не забула, якийсь час вона зустрічалася одночасно і з ним, і з Олексієм.

Пожинати плоди своєї зради їй довелося набагато пізніше.

***

За 26 років подружжя багато чого досягло. Купили у шлюбі спочатку одну, а потім і другу квартиру, виростили сина та зараз активно готувалися до його весілля.

Андрій вирішив узаконити свої стосунки зі своєю дівчиною Аллою – молоді люди зустрічалися майже 6 років. За кілька тижнів до весілля Олексій раптом став здавати дружині дивні запитання:

– Поліно, а ти не хочеш на весілля Андрія запросити Дмитра?

– Якого? – Поліна не одразу зрозуміла, що має на увазі чоловік.

– Ну як – якого? Чого ти прикидаєшся? Друга мого, з яким ти зустрічалася до знайомства зі мною.

– А навіщо? – Здивувалася Поліна. – Ми чверть століття з ним не бачилися, не спілкувалися ніколи. Чому ти вважаєш, що він обов’язково має бути присутнім на весіллі нашого сина?

– Сина… Так… Ні, я так не вважаю. Просто запропонував.

– До речі, Олексію. Я хотіла тебе запитати з приводу подарунка Андрію. Можливо, варто ключі від квартири прямо на урочистості виручити?

Нехай заїжджають, займаються ремонтом. Іпотека все одно через два роки вже закінчиться.

– Подарунок? – перепитав Олексій. – Подарунок буде просто дивовижний, у прямому розумінні цього слова! Я для Андрія я задумав один сюрприз. Думаю, він буде просто у захваті!

***

– Олексій, ну невже тобі самому нецікаво? – допитувалася Світлана Матвіївна. – Раніше, звісно, ​​нічого такого не було, тому чоловіки і виховували чужих дітей.

А зараз є можливість перевірити вашу спорідненість! Ти на Андрія подивися, у ньому нічого твого немає. Взагалі нічого!

Олексію, так не буває. Хоч колір очей, хоч форма носа, та хоч родимка має бути така сама, як і в тебе!

– Мамо, стільки років вже товкмачиш одне і те ж! Ми з тобою це питання багато разів обговорювали! Андрій – мій син, я в цьому певен.

Навіщо зайвий раз псувати стосунки? Якщо Поліна дізнається, що я провів тест, вона мене просто не пробачить. Вважатиме мою витівку зрадою!

– Якщо результат буде позитивний і Андрія виявиться твоїм сином, то Поліні про це знати необов’язково.

Якщо тест покаже негативний результат, тоді вже нехай вона думає, як перед тобою виправдовуватися.

Олексію, я наполягаю! Я душею відчуваю, що щось у цій історії не так! Дуже погані чутки по нашому двору тоді про Поліну ходили, а люди даремно базікати не будуть!

Світлана Матвіївна ретельно налаштовувала сина думка про тест.

Пенсіонерка була впевнена, що онук жодного стосунку до її сина не має. Олексій та Поліна – обидва блондини, а Андрій – брюнет.

Хіба може у блондинів народитись брюнет? Ні звичайно! А ось Дмитро, якщо Світлані Матвіївні не зраджувала пам’ять, якраз і був смаглявим.

Світлана Матвіївна свого досягла: Олексій, завдяки матері вже кілька років підозрював дружину в зраді, все ж таки зважився на тест з визначення батьківства.

Матіеріал для тесту довелося добувати хитрістю, домовлятися з медсестрою у поліклініці, везти туди сина під вигаданим приводом.

Результат Олексій отримав за 3 дні. На папері, який він дістав із конверта, було чітко написано «батьківство виключено».

Плану щоб поквитатися у Олексія не було. Спочатку чоловік намагався звикнути до думки про те, що дружина його стільки років обманювала, потім шукав спосіб відновити справедливість, а потім просто не витримав і влаштував дружині сварку:

– 25 років я тобі вірив! 25 років я Андрія вважав своїм сином, був упевнений, що він – моя рідна дитина!

Правильно казала мені мати, не треба було тебе після свого друга підбирати!

Жаль, що я правду раніше не дізнався, стільки років для оточуючих був посміховиськом!

На, помилуйся! Та відкривай, відкривай, чого ти соромишся? Читай уважно! Що там написано? Андрій мені не син!

– Неправда, – обурилася Поліна. – Де ти взяв цей папірець? Що це взагалі таке? Фількіна грамота якась!

Олексію, почекай! Почекай, може, це якась помилка? Може, наплутали щось?

Мама твоя, мабуть, постаралася, я знаю, що вона мене не долюблює! Ми з тобою стільки років одружені, а вона досі підступи будує!

– Ти маму сюди не втягуй, – попросив Олексій. – Права вона була, коли говорила, що ти – …! Справжнісінька …!

Поліна здивувалася: раніше Олексій ніколи не дозволяв собі на її адресу так висловлюватись. Жінка запереживала. Невже це правда? Невже 25 років тому дитину вона народила від Дмитра?

Поліна спробувала виправдатися:

– Олексію, може, ще раз тест зробиш? Я не вірю в те, що Андрійко – не твій син. Ви, як дві краплі води, схожі.

– Чим? – похмуро запитав Олексій. – Назви мені хоч одну схожість! Між нами нема нічого спільного! Та що тут не розуміти?

Ось на папері чорним по білому написано! Зраджувала мені таки, а я, не розумний, матері не вірив. Скільки разів вона мені казала, що ти гуляюча!

– Припини мене ображати, – не витримала Поліна. – Так, дійсно, до весілля з тобою я ще кілька разів зустрічалася з Дімою.

Я його любила, я дуже хотіла його повернути, але потім, коли я тебе дізналася краще, я обірвала з ним усі контакти. Ти все це сам чудово знаєш!

Олексію, я перед тобою справді дуже винна, я прошу щиро вибачення. Будь ласка, не треба руйнувати наше життя! Я навіть уявити не можу, що буде з Андрієм, якщо він дізнається правду.

– Обов’язково дізнається, – пообіцяв Олексій. – Я йому все розповім. При гостях, на весіллі! Нехай усі знають, що ти з себе являєш!

Я, Поліно, вважаю, що ти не будеш проти розлучення. Жити з жінкою, яка багато років тому мене зрадила, я не зможу. Та й не хочу.

Пропоную розійтися мирно. Бери собі однокімнатну, виплачуй за неї іпотеку, що залишилися 2 роки. Цю квартиру я залишу собі.

***

Поліну чоловік загнав у куток. Скільки б вона не просила Олексія дати їй ще один шанс, чоловік залишався непохитним.

Поліна з хвилюванням чекала на весілля сина. Андрію все ж таки довелося розповісти про розлучення.

Хлопець засмутився і зробив кілька спроб примирити батьків:

– Тату, та що відбувається? – обіймаючи плачу матір за плечі, питав Андрій у батька. – Я вас навіщо сюди покликав? Я хочу, щоб ви поговорили як дорослі люди!

Ти мовчиш, мама плаче, не перестаючи! Тату, чому ти вирішив піти? Що сталося? Адже ти так любиш маму, я це знаю точно!

– А хай вона сама тобі це скаже, – пильно дивлячись у вічі Поліні, відповів Олексій, – ну, чого мовчиш? Розкажи синові новину, я думаю, він зрадіє!

Поліна мовчала, а Олексій не витерпів – Андрію правду він буквально вигукнув:

– Мати твоя з іншим зустрічалася, поки я до неї залицявся! Ти – син мого друга, не мій!

Пам’ятаєш, ми з тобою нещодавно до поліклініки їздили? Там у тебе тести брали.

Сумнівів бути не може. Андрію, ти – не мій син! Звичайно, з твоєю матір’ю після такого я жити не буду, а від тебе я не відмовляюся. Я тебе виростив як любив, так і зараз люблю!

Олексій схопився і вийшов із ресторану. Андрій трохи посидів за столом поруч із матір’ю і теж пішов.

Молодій людині треба було “переварити” інформацію, яка так несподівано звалилася на нього.

Андрій на матір образи не тримав, пізніше вони поговорили і хлопець зрозумів, що ні в чому звинувачувати матір не має права.

Олексій та Поліна розлучилися.

Світлана Матвіївна, як дізналася, що її підозри підтвердилися, викреслила онука з пам’яті.

Сина теж різко засудила за те, що продовжив із Андрієм спілкуватися.

КІНЕЦЬ.