Аня сиділа на кухні з чашкою чаю, розмірковуючи про своє життя. Їй було 26 років, і останні чотири роки її життя крутилося навколо відносин з людиною, яка була старша за неї на 22 роки.

Максим, її коханий, був одружений і мав двох дітей від попередніх стосунків. Вони познайомилися, коли їй було 22, і незважаючи на різницю у віці, їх зв’язок виявився напрочуд сильним.

Максим не жив із дружиною, і їхня спільна дочка Ліза, якій було 10 років, часто проводила вихідні у нього. З Лізою у Ані склалися теплі стосунки, дівчинка любила Аню і часто проводила час із нею, ніби приїжджала в гості саме до неї, а не до батька.

Це було приємно і боляче одночасно: Аня бачила, як Ліза потребує жіночої підтримки та ласки, але розуміла, що сама вона не може дати дитині те, що могла б дати її мати.

Син Максима, Ілля, був ровесником Ані. Незважаючи на це, між ними склалися добрі стосунки. Він сприймав Аню як друга, іноді навіть як сестру, і це підтримувало Аню у скрутні моменти. Але щось у цих відносинах було не так, щось, що не давало їй спокою.

Максим запевняв її, що вона — найкращий подарунок долі у житті після всіх труднощів, які йому довелося пережити. Але Аня не могла позбутися відчуття, що вона лише частина його життя, не найголовніша ланка.

Вона розуміла, що Максимова дочка вимагає багато уваги через свої проблеми зі здоров’ям, і не звинувачувала його за це. Але при цьому почувалася зайвою в цій складній сімейній системі.

В останні місяці це почуття ставало все гострішим. Аня хотіла власну дитину, свого маленького, рідного чоловічка. Вона мріяла про сім’ю, де вона буде у центрі, де вона буде не другорядною фігурою, а головною.

Але при думці про те, щоб завести дитину з Максимом, виникали сумніви та страхи. Їй здавалося, що вона може втратити його підтримку та любов, адже його серце вже зайняте дітьми від попередніх стосунків.

Іноді Аня ловила себе на думці, що хотіла б взяти і розірвати ці стосунки, але не знаходила у собі сил. Їй не вистачало рішучості, а прихильність до Максима була надто сильною.

Вона любила його, незважаючи на всі складнощі та протиріччя. Але щодня приносив нові сумніви та занепокоєння.

Максим, бачачи її статки, намагався підтримувати, казав, що все налагодиться, що він любить її і хоче бути з нею. Але його слова не завжди заспокоювали. Аня бачила, як він намагається поділити увагу між усіма членами своєї сім’ї, і це тільки посилювало її почуття непотрібності.

Якось увечері, коли Максим знову поїхав до дружини, щоб провести час із Лізою, Аня залишилася вдома сама. Вона довго сиділа, думаючи про своє життя, про те, що на неї чекає далі. Їй хотілося стабільності, хотілося впевненості у майбутньому. Але як цього досягти?

Вона вирішила зателефонувати своїй подрузі Каті, щоб обговорити свої думки та переживання. Катя завжди вміла дати мудру пораду, і Аня сподівалася, що і цього разу подруга допоможе їй розібратися у своїх почуттях.

Коли Катя прийшла, Аня розповіла їй про все, що відбувається у її житті. Катя уважно слухала, не перебиваючи. Коли Аня закінчила, Катя задумливо глянула на неї і сказала:

— Ти маєш подумати про себе, Аня. Максим — хороша людина, але ти теж заслуговуєш на щастя і стабільність. Якщо він не може дати тобі те, що ти хочеш, може варто переглянути свої пріоритети?

Ці слова зачепили Аню за живе. Вона розуміла, що подруга має рацію, але прийняти рішення було так складно. Вона не хотіла втратити Максима, але й продовжувати жити у постійному очікуванні та сумнівах теж не могла.

Наступні кілька днів Аня провела у роздумах. Вона обмірковувала кожне слово Каті, кожну мить, проведену з Максимом. Вона намагалася уявити своє життя без нього, намагалася знайти відповідь на запитання: що для неї важливіше — любов до Максима чи власне щастя та впевненість у майбутньому?

Зрештою, Аня зрозуміла, що не зможе продовжувати жити в такому напруженні. Їй треба було вирішити, що важливіше бути з Максимом і сподіватися, що все налагодиться, або шукати свою дорогу на щастя, можливо, на самоті.

Вона вирішила поговорити з Максимом відверто, пояснити йому свої почуття та побоювання. Їй було страшно, але вона знала, що це потрібно. Адже без чесної розмови вони ніколи не зможуть знайти спільного шляху до щастя.

Коли Максим повернувся, Аня сіла поряд із ним і почала говорити. Вона розповіла йому про всі свої страхи, про те, як почувається зайвою, як боїться за своє майбутнє.

Максим уважно слухав, не перебиваючи. Коли вона закінчила, він узяв її за руку і сказав, що розуміє її почуття і хоче знайти рішення, яке влаштує їх обох.

Вони довго говорили, обговорювали свої плани та мрії. Максим пообіцяв, що робитиме все можливе, щоб їхні стосунки стали міцнішими, щоб Аня відчувала себе потрібною та коханою.

Він запропонував їм разом відвідати сімейного психолога, щоб краще зрозуміти один одного та розібратися у своїх почуттях.

Аня не знала, що чекає на них у майбутньому, але ця розмова дала їй надію. Вона розуміла, що шлях до щастя буде непростим, але тепер мала підтримку Максима і впевненість, що вони зможуть подолати всі труднощі разом.

КІНЕЦЬ.