Ярослава з чоловіком одружили єдиного сина Антона. Однак весілля вийшло не так як вони собі уявляли. Чоловік та жінка створили свій власний бізнес, справи в них йдуть добре. Однак, Антон не захотів іти в бізнес а вступив до медичного університету.

Там він і познайомився з Настею, та весь час розповідав батькам яка вона гарна та розумна, а коли вони закінчили навчання то привів дівчину додому і сказав, що буде з нею одружуватися.

В цій новині Ярослава з чоловіком зраділи і одразу почали готуватися до пишного весілля. Однак, син зупинив батьків і сказав що вони з Настею великих урочистостей не хочуть а просто підуть і розпишуться, і тільки з рідними зберуться у маленькому ресторані.

Почувши такий варіант батьки хлопця не дуже зраділи. Адже вони все життя працювали, і хотіли б для єдиного сина зробити гарне та велике весілля, щоб покликати всю рідню та знайомих.

Однак молоді вирішили все зробити по-своєму. Так вони розписалися і до ресторану приїхала мати Насті, вона виглядала досить просто і була одягнена також просто.

Ярослава тоді навіть подумала що добре що вони і не робили пишного весілля, адже їхнім святам було би зовсім незручно.

Мати Насті подарувала на весілля молодим п’ять тисяч гривень. Тоді як Ярослава з чоловіком подарували ключі від квартири в центрі міста та автомобіль.

Посиділи вони в ресторані, мати Насті здебільшого мовчала, було видно що її геть не зручно. Після весілля Антон та Настя влаштувалася на роботу, і все стараються самі робити.

Тут Ярослава дізналася від невістки, що в її мами скоро буде ювілей, 50 років. Ярославі не так захотілося привітати її, як побачити як вона живе.

Тому вона разом з чоловіком поїхали до неї в село. Купили гарний сервіз, букет квітів і поїхали. Коли приїхали то побачили, навіть гіршу картину чим представляли. Сказати що жінка бідна жила то нічого не сказати.

Насті, яка побачила сватів дуже зніяковіла, але все запросила до хати. На гостей вона звісно не чекала, тому вони просто пили чай.

За  дві години спілкування з мамою Насті, Ярослава захопилася цією жінкою. Адже незважаючи що будинок був старий, так було чисто та прибрано.

І подвір’я його навколо хати теж були в ідеальному стані. А крім того жінка ще кожен день ходить на роботу, працює на пошті до обіду. Потім швиденько біжить додому, щоб доглядати за своєю мамою. Настю вона ростила та виховувала сама.

Дівчина добре навчалася в школі тому без проблем вступила на державну форму навчання до університету.
Будинку було особливо затишно і тепло.

Ярослава з чоловіком навіть не хотілося їхати додому. Пізніше Ярослава непомітно витягла з гаманця 200 євро і поклала в конверт і простягла до мати Насті, говорячи: ” З днем народження свахо”.

Жінка хоча відмовилась, але Ярослава все ж тихенько залишила конверт з грошима.

Вони поверталися додому в місто але вже думати і планували коли ж наступного разу знову приїдуть.

Любі читачі а ви згідні з тим, що не важливо що людина має, а те як ви себе з нею почуваєте, знаходячись поряд?

Джерело