Спочатку Оксана вважала винною у своїх бідах свекруху. Що вона не така господиня, не правильно дітей виховує і подружки в неї не такі як треба.Оксана ще тоді мріяла про розлучення, але боялася осуду людей. Адже їй самій квартира від батьків в місті, тож могла б собі піти та й жити. А ще чоловік все-таки дзвонить кожного дня та благає, що вона опам’яталась та не влаштовували на старість ніяких концертів
Оксана була родом з села, там зустріла свого чоловіка та вийшла заміж. Однак, все своє сімейне життя жінка мріяла про розлучення. Проте нікому про це не говорила. І ось зараз коли Оксана вийшла на пенсію нарешті вирішила подати на розлучення.
Вона всього місяць як, як стала пенсіонеркою, однак уже встигла переоцінити все своє життя. Їй самій собі соромно зізнаватися, але вона прожила більшу частину життя у шлюбі з чоловіком, який її абсолютно не цінував. Перші 10 років шлюбу вони прожили в селі. Де як всім звісно відомо, великий вплив має думка людей. Люди практично не розлучаються в селі.
Жінки терплять, тому що розуміють що кращого чоловіка вони й так не знайдуть. Спочатку Оксана вважала винною у своїх бідах свекруху. Вважала що вона сина підмовляє, щоб той їй постійно дорікав у всьому. Що вона не така господиня, не правильно дітей виховує і подружки в неї не такі як треба.
Оксана ще тоді мріяла про розлучення, але боялася осуду людей. Адже їй самій квартира від батьків в місті, тож могла б собі піти та й жити. Але взамін цьому вирішила залишитись, і врешті-решт стала головною годувальницею в сім’ї. Оксана нібито й стало головною, але постійний контроль та дорікання з боку чоловіка все одно не припинились.
Тож жінка зрозуміла що справа не в свекрусі. Оксана і дальше продовжувала так жити. Спочатку їй було шкода дітей, потім їх не хотіла жінка засмучувати розлучення, ще пізніше коли вони самі завели свої сім’ї, то Оксані було якось незручно робити такий крок.
Однак, коли жінка вийшовши на пенсію почула від чоловіка: “І що ти так і думаєш тепер дома сидіти, а на що ми жити будемо?”.
Після цього терпець Оксани обірвався. Адже він сам вже давно сидить без роботи і навіть не намагається її знайти. Оксана подумала та вирішила, що не хоче провести залишок свого життя з цією людиною. В той же день вона зібрала речі чоловіка та відправила їх до його матері.
Однак, на жаль діти не зрозуміли вчинку матері та не схвалили її рішення. А навпаки, вимагають від жінки, щоб вона пробачила батька та прийняла його назад. Вони навіть сказали Оксані, що їм соромно перед батьками своїх обранців. Але жінка більше не хоче, чоловік її за все життя так набрид.
Оксана намагається якось пояснити все дітям та вони її навіть слухати не хочуть. А ще чоловік все-таки дзвонить кожного дня та благає, що вона опам’яталась та не влаштовували на старість ніяких концертів.
На Оксану всі так насілися і чоловік, і діти, і свекруха вона й не знає що їй робити. Жінка не знає пояснити це все їм та то в черговий раз не прогнутися під вантажем обставин.