У нашої мами, здається, починається старечий маразм. І ми з сестрою якраз зіткнулися з цим прямо. Після цього випадку нам стало якось не по собі.

Ми з сестрою вже досить дорослі, обидві давно одружені і кожна вже має двох дорослих дітей.

Ми давно не покладаємося на батьків і з усіма труднощами справляємось самі. Ми багато працюємо та накопичуємо на іnотеку. На батьків ніколи не сподівалися, всього досягли самі.

Їх намагалися не напружувати, тільки іноді залишали дітей у них на кілька годин.

Після смер ті батька, мати зовсім знітилася і постаріла. Ми з сестрою намагаємось підтримувати її, морально та фізично.

Відвідуємо її не рідко, бо мама живе за містом. І вона навідується до нас не часто. Наші діти підросли, і ми частіше стали відвідувати маму. Вона дуже тішилася цим візитам, адже вона дуже любила своїх онуків. Цієї неділі ми з сестрою вирішили разом з дітьми відвідати маму.

Принесли багато продуктів та солодощів. Я принесла все на кухню, щоб помістити все в холодильник – він хоч і маленький, але місткий – і коли відкрила його, то побачила, що він зовсім порожній.

Я дуже здивувалася. Зазирнула на балкон і побачила, що всі продукти лежать у великому тазі, накритому рушником.

Я покликала маму і спитала її про це, на що вона відповіла, що Пенсія у неї маленька і не може всіх прогодувати. Тому й ховає продукти, щоби всі не з’їли, а то потім нічого не залишається і цілий тиждень вона просидить голодна.

Але ж це не так. Ми із сестрою всім її забезпечуємо. Мені стало ніяково. Мені було до глибини душі приkро, і я забрала дітей та поїхала додому.

Не знаю розповісти все сестрі чи ні. Щиро кажучи, я більше не хочу приходити до матері. А що сказати дітям, як їм пояснити?

КІНЕЦЬ.