Чоловік все сильніше намагається перетворити мене на подобу своєї мами, якої не стало три роки тому. Це вже схоже на якусь нав’язливу ідею, і мене це навіть лякає.

Те, що стосунки з мамою у чоловіка дуже близькі, я зрозуміла одразу. Вона ростила його одна, переборюючи труднощі, щоб дати синові найкраще життя.

Вона насправді була чудовою жінкою, яка жодного разу не спробувала нас розварити, або якось вплинути на наші відносини. Сина вона любила, але не заважала і мені любити його.

Зі свекрухою ми товаришували, коли вона захворіла, я щиро переживала за її здоров’я, їздила до неї у лікарню, возила частування.
Коли свекруху перевели додому, їй був потрібний догляд. Ми з чоловіком не змовляючись вирішили переїхати до його мами, щоб допомагати та доглядати за нею.

Пів року ми жили в неї, але, на жаль, після перенесеної хвороби свекруха так і не оговталася, тихо пішла уві сні. То був страшний удар.

На чоловіка було боляче дивитись, він ходив розгублений, не знаходив собі місця, я боялася, що він остаточно замкнеться у собі та намагалася його підтримувати.

Виходив чоловік із цього стану дуже важко і довго. Мені коштувало чималих зусиль, щоб повернути його до нормального життя, і здавалося, що в мене вийшло.

Але з якогось моменту я помітила за ним дива в поведінці. Він завжди казав, що я схожа на його маму в молодості, а тепер це почало звучати все частіше.

Певна схожість у нас зі свекрухою була, але в основному вона стосувалася кольору волосся та очей, та й що ми обидві невисокі й худенькі.

Чоловік почав радити мені належним чином укладати волосся, примовляючи, що мені обов’язково буде пасувати. Така ж зачіска колись була у його мами, але зрозуміла ці факти я не одразу.

Потім він почав дарувати мені прикраси, які колись носила його мати. Розповідав, що чудово їх з дитинства пам’ятає. Прикраси були не на мій смак, я взагалі золото не люблю і намагаюся не носити, навіть обручка у мене срібна.

Але іноді я піддавалася на вмовляння чоловіка і на якісь заходи вкладала волосся, як він просив та одягала ці прикраси.

Він у такі моменти не зводив з мене очей, але я почала розуміти, що в такі моменти він бачить не мене, а свою маму в молодості. Це було моторошно.

На мій день народження місяць тому він подарував мені парфуми. Аромат я впізнала одразу, це були улюблені духи свекрухи. Запах хороший, але мені зовсім не пасував.

Чоловік знає, що я не люблю таких солодких ароматів, але все одно мені їх купив. Мені вже було абсолютно зрозуміло, навіщо він це робить.

Зачіска, прикраси, парфуми, наша спільна схожість. Чоловік бачить поряд із собою не мене, а свою маму, а мені зовсім не хотілося ставати нею.

Якою б чудовою не була свекруха, але я інша, я не хочу бути її блідою копією, хай навіть це й принесе душевний спокій моєму чоловікові.

Ми стали лаятись, а потім я кардинально змінила образ. Підстриглася, пофарбувалась, купила кольорові лінзи. Чоловіка це все дуже дратувало.

Він наполягає, що раніше мені було краще, але я розумію, куди його думки ведуть. Не хочу бути копією свекрухи.

Мені здається, що чоловік наче хворий. Я не уявляю про що він думає у ліжку. Як змінити ситуацію не уявляю. Але точно знаю, що далі потурати його проханням я не буду, нехай це навіть приведе до розлучення.

КІНЕЦЬ.