З чоловіком розлучилися кілька роки тому, зараз маю другий шлюб. Син важко переживав прощання з батьком, хотів навіть залишитися жити з ним, і зараз вони часто спілкуються.

Я не перешкоджаю, розуміючи, що хлопчик у мене зі складним характером, я сама з ним не впораюся. До того ж, він не знайшов спільної мови з вітчимом, і це окрема проблема.

Спочатку мій другий чоловік намагався потоваришувати з сином, але той йому зухвало, грубіянив і на контакт категорично не йшов. Тоді чоловік прийняв нейтральну позицію і залишив його у спокої.

Але періодично між ними все одно виникають сутички, а нещодавно дійшло до образ. І не з боку вітчима, як ви, мабуть, подумали, а навпаки, мій шістнадцятирічний син образив чоловіка.

Причиною став на перший погляд досить звичайний вислів, що мій син такий самий упертий баран, як і його батько. Реакція була абсолютно жахлива, син спочатку в грубій формі виштовхав вітчима з кімнати, а наостанок ще образив.

І ще крикнув, що якщо той ще скаже щось подібне до його батька, то він йому щось зробить. А він може, бо з дванадцяти років займається у секції боксу.

Мені ледве вдалося заспокоїти чоловіка. Звичайно, для будь-якого чоловіка отримати тумаків від підлітка величезне приниження, і, за ідеєю, я маю стати на його бік.

Але цим я остаточно зіпсую відносини з дитиною, а цього я допустити не можу. От і не знаю, як бути і що робити, щоб вирішити цю ситуацію.

Невже мені колись доведеться робити вибір між сином і чоловіком? Я до цього зовсім не готова.

КІНЕЦЬ.