Катя дуже раділа що вийшли заміж за хлопця, без сім’ї. У Андрія був нормальний будинок, що дістався йому від батьків у спадок. Дівчина могла бути впевненою що ніхто не претендуватиме ні на що, а ще не буде в неї тієї свекрухи, яка постійно буде втручатись в їхню сім’ю та повчати розуму.

Одне тільки що крім Андрія у будинку проживали і ще його сестра Оля. Однак дівчина була спокійна, неконфліктна та дуже сильно любила свого брата. Мама Каті, яка полюбляла оковиту, була тільки рада що донька пішла деінде жити. Дівчина теж була рада, що нарешті з’їде з дому, адже коли приходили материні друзі, то гуляння могли бути до самого ранку.

А у Андрія дівчина могла себе відчути повноправною господинею і робити, що вважає за потрібне. Та дійшло і до того, що що Катя почала і сестрі Андрія давати зауваження що в неї щось не так. Оля намагалася пояснити Каті, що так краще, щоб не сваритись, та все марно було. Катя все одно стояла на своєму, вона сказала до Олі що тепер вона як дівчина її брата і про неї подбає.

Каті було все мало грошей, тож вона послала Андрія на заробітки до Чехії, щоб він заробив гроші на євроремонт у будинку та нові меблі.

Андрій спочатку намагався заперечити Каті, мовляв у нього хороша робота і він добре заробляє, та дівчина все рівно настояла на своєму.

Так Андрій поїхав, який час він і справді переказав Каті чималу суму, якою дівчина вихвалялася перед сусідами та  говорила що має золотого чоловіка.

Та жінка швидко забула для чого посилала чоловіка на заробітки. А стала витрачати гроші на інше: купила собі золота, шубу та ще багато чого. І  жила у власне задоволення, на роботу влаштовуватись не збиралася, говорила що ще встигне. Катя знайшла собі таку ж подругу як сама, та пропадала з нею з дому на декілька днів.

Це все помічала сестра Андрія Оля, однак давала що нічого не помічає. Та недовгими були гуляння Каті, одного дня до неї прийшла сумна звістка. На роботі у далекій Чехії Андрія не стало, стався нещасний випадок. Катя мусила проводити дні з Олею та доглядати за нею, адже коли сестра дізналася що брата не стало той сама занедужала.

Однак Каті швидко набридло доглядати за Олею та сидіти постійно вдома. А тим більше що на днях подзвонила до неї сусідка з Іспанії і запропонувала приїхати до неї.

Сказала що на дорогу їй позичить а з роботою допоможе. Рішення Катя прийняла не відразу, вона все ж думала як має залишити сестру Андрія Олю. Та сусідка і тут підказала Каті, та порадила щоб вона її оформила у притулок а  майно нехай перепишіть на себе.

А щоб люди не говорили, то нехай пообіцяє що про Олю не забуде. А буде передавати їй гроші та посилки.
А пізніше приїде та забере її з собою. Ну але якщо Оля все-таки відійде в засвіти, то хай пообіцяє що проведе сестру Андрія в в останній шлях як годиться.

Так все і зробили, минали дні тижні місяці, ось уже четвертий рік як Оля поселилася у притулку. Там її полюбили всі, а особливо припала до душі дівчина Олегу, який працював там завгоспом.

Чоловік сам підійшов до Олі, вони розговорилися і так наче знали одне одного усе життя. Згодом чоловік зізнався Олі кохані та та запропонував одружитися.

Після того як вони розписалися, він забрав Олю жити до себе. Турбота та любов Олега підняли Олю на ноги. Вона наче помолодшала почувалася добре. Жили вони мирно та дружно та тримала невеличке господарство.

Про братову Катю не знала нічого. Вона від неї так і не дочекалася ні посилок, ні грошей. І взагалі через деякий час вона стала забувати її обличчя. Та одного дня до Олі зателефонували і повідомили, що Каті вже нема, на одній із доріг Іспанії вона не впоралась з кермуванням.

А та як родичів у Олі нормальних не було, мати і та тільки признавала оковиту, то й і відправити Катю в засвіти приходилося Олі з Олегом.

Оля пояснювала чоловікові, що вона хоче це зробити в пам’ять брата, адже він насправді дуже любив свою дружину. Олег вислухав Олю та сказав: ” Добре, добре моя кохана, заспокойся, все зробимо як потрібно.

І ще хочу сказати, яка ти в мене неймовірна”.

Джерело