Той день Василь не забуде ніколи, бо дізнався відразу дві новини. Дружина його, Оксана, зателефонувала і сказала, що додому повертається і більше не планує їхати за кордон. І Лариса повідомила цікаву новину – вона чекає дитину.

Тож замість того, щоб радіти, ходить Василь тепер чорніше чорної хмари і не знає, як зробити такий вибір, щоб потім про це не пошкодувати.

Коли Оксана сказала, що їде за кордон на заробітки, Василь її не став зупиняти, розумів, що проблему сина треба вирішувати негайно, а в Італії дружина за кілька місяців всі борги поверне.

Одружилися Василь з Оксаною дуже молодими, невдовзі і синочок, Юрій, народився. Жили вони як всі, особливих статків не мали, але були щасливими в тому, що у них було.

Перше серйозне випробування у подружжя відбулося, коли вони дізналися про борги сина. Він по молодості наварив каші, а як вийти з ситуації – не знав.

Оксана відразу розрахувалася з роботи і поїхала в Італію до подруги, бо ж треба було рятувати сина. Вона сподівалася, що це не на довго, і незабаром вони знову будуть разом – одна щаслива сім’я. Проте, все вийшло не зовсім так.

Син усвідомив свою помилку, до старого більше не повертався, а мамі був дуже вдячний за її вчинок. Незабаром і одружився. Тоді порадилася Оксана з чоловіком, і вирішила ще залишитися, щоб синові квартиру купити.

І знову Василь погодився, не відговорював дружину від заробітків, не просив, щоб та додому їхала. А коли квартира для сина вже була куплена, виникла нова проблема – треба було у їхньому з Василем будинку ремонт робити.

Так ті заробітки Оксану затягнули, що вона їхала на рік-два, а в результаті пробула в Італії аж 15 років. Але тепер вирішила повертатися додому, бо зрозуміла, що вже достатньо заробила, зараз саме час подумати і про себе. Син живе окремо, двох внуків їм подарував, а вони з Василем тепер заживуть собі у своєму відремонтованому будинку.

Проте, все склалося не зовсім так, як уявляла собі Оксана. Бо її Василь вже кілька років таємно зустрічається з своєю співробітницею Ларисою, яка років на 10 молодша за нього.

Сподівався Василь, що про цей його гріх Оксана ніколи н дізнається, та й Лариса мовчала до пори-до часу. А тепер, коли зрозуміла, що дитя під серцем носить, то прямо Василю заявила, що це і його відповідальність.

– А я казав тобі, тату, – звернувся син до Василя.

– Ну і що ми тепер мамі скажемо, як вона повернеться?

– Щось скажемо. Я щось придумаю, не хвилюйся, синку, – відповів зажурений Василь, а у самого серце з грудей вискакувало, бо не знав, що робити? Оксана, як дізнається, не пробачить йому цієї помилки, а Лариса має такий характер, що мовчати не буде.

– Василю, що тобі привезти? – радісно щебетала в слухавку Оксана.

– Нічого не треба, у нас все є, – заспокоїв її Василь, а сам ледь стримався, щоб не заплакати. Зрозумів, нарешті, свою помилку, але вже занадто пізно. І що тепер робити, як бути – Василь навіть не уявляв.

А що ви порадите Василю? Розповісти все чесно дружині? Чи мовчати до останнього?

Джерело