Не хочу нікому нічого доводити, просто вирішила розповісти свою історію. Тут багато хто пишуть про своїх свекрух і невісток. Це, напевно, одна із вічних тем, яка завжди буде актуальною.

Я часто, як і багато хто тут радить, чула за своє подружнє життя, що треба підтримувати з родиною чоловіка добрі стосунки. Ну, якщо не хороші, то хоч би нейтральні. Дітям потрібні бабусі та дідусі, та й чоловікові спокійніше на душі, коли його дружина та мати не конфліктують.

Я можу присягнутися чим завгодно: я намагалася протягом кількох років. Але в мене це так і не вийшло.

Свекруха мені не сподобалася одразу. Вона вважає, що вона дуже прямолінійна жінка і за це її багато хто не любить. У неї ніколи не було подруг, що й не дивно. Колеги теж її цуралися. Адже вона ніколи не гидувала доносами.

Але справа була зовсім не в прямолінійності. Свекруха просто була не вихована. Десь чула такий вислів, що вісімдесят відсотків виховання – це вміння вчасно промовчати. А свекруха мовчати не могла зовсім.

Мама чоловіка в будь-яку щілину лізла зі своєю цінною думкою. Стосується це її чи ні – начхати. Щоразу, коли вона була у нас у гостях, це виглядало як прокурорська перевірка.

Інспектор свекруха насильно сувала мені свою експертну думку.

– Боже мій, це хто таке вигадав? Це ж треба було здогадатися – фіолетові штори! – Така пасивна агресія виливалася на мене абсолютно з любого приводу.

– А що зараз вже не модно вдома їсти? Тепер усі по кафе ходять? – це мені висловили, коли я вирішила з однорічною дитиною на руках відзначати день народження чоловіка не вдома, танцюючи над плитою, а поїсти готову їжу у приємному кафе.

І так сприймалася будь-яка моя дія. Свекрусі не подобалася моя дитина, тому що я її не так виховую, не подобався наш дім, бо я там все обставила і вибирала, як робити ремонт.

Але найбільше мамі не подобалося те, що я сама заробляю та маю власну думку. Варто мені сказати, що ось я вважаю так і так, як у неї на лобі вздувалась вена від гніву, і вона люто починала доводити мені як я неправа.

Перші роки шлюбу я хотіла потоваришувати. Їздила до свекрухи в гості разом із чоловіком, навіть чимось допомагала по силах.

Я непогано знаюся на сучасній техніці тому, наприклад, саме я встановлювала їй на новий смартфон всі програми, підключала Wi-Fi на ноутбуці, налаштовувала принтер для роботи.

Але варто було чоловікові приїхати одному, як мама відразу поспішала облити мене помиями за моєю ж спиною. Плюс ще моя однокласниця працює у тій же школі, де працювала свекруха. Тому я випадково дізналася, що весь колектив мене заочно теж знає і не в найприємніших характеристиках.

Тоді я сказала чоловікові, що більше їздити в гості до його матері не буду. Якщо хоче, нехай бере сина і відвідують її без мене. Але у віці чотирьох років і син відмовився їздити до бабусі. Свекруха не гребувала при онуку сказати, що мама недалека, якщо виховує його так, а не інакше.

Чоловік у всі мої слова ніколи до кінця не вірив. Я казала, що його мати ненавидить мене, а він переконував мене, що у мами просто такий важкий характер. Мені ж було фізично погано після зустрічей із нею. Голова боліти починала, нудило, живіт крутило.

Місяць тому свекрухи не стало. Чесно кажучи, я взагалі нічого не відчула. Чоловіка мені шкода, але на цьому все. Для мене вона залишиться чужою, злою, а ще дуже ревнивою людиною.

Але це не цікаво. Днями ми з чоловіком нарешті вирішили почати розбирати речі свекрухи. Поїхали до неї у квартиру.

У кімнаті матері чоловіка ми знайшли папку із документами на мене! Мій шок жодними цензурними словами не описати. Свекруха переглядала мої соціальні мережі. У папці зберігаються роздруківки скринів.

Вона також відслідковувала життя моїх батьків та старшого брата. Я навіть знайшла характеристику себе з місця роботи. Як вона її дістала для мене ще одна загадка.

Телефони, адреси, електронна пошта – все було дбайливо роздруковано та підколото у татку. Зрозуміло, що велику любов до невістки тут і не пахне.

Ще ми знайшли у мами стос листів. Свекруха зберігала копії скарг. Виявляється, вона часто писала в різні наглядові органи.

Тільки зараз чоловік повірив мені, що мама не любила мене. Ось тільки тепер ніякої різниці немає. А я зрозуміла, якою наївною була на початку нашого знайомства! Адже намагалася сподобатися цій жінці, а це, в принципі, виявилося неможливим.

КІНЕЦЬ.