Сидячи за обіднім столом, я вирішила порушити тему, яка давно вже займала мої думки.

Я уважно подивилася на сина, який зосереджено різав шматочки курки на тарілці.

“Олексію, ти не помічав, що Марина постійно щось купує?” — спитала я, намагаючись зробити свій голос якомога нейтральнішим.

Він підвів голову, виглядаючи трохи здивованим. “Так, мамо, я помітив.

Але вона каже, що це подарунки від друзів або що вона знаходить гарні знижки.” “Ти впевнений?” – продовжувала я. “Адже це не прості речі, а досить дорогі покупки.

Ти точно знаєш, звідки у неї гроші на це все?” Олексій на мить замислився, потім махнув рукою: “Мамо, я думаю, ти перебільшуєш.

Марина вміє поводитися з грошима, вона завжди знаходить спосіб.”

Я зітхнула. Ця тема здавалася мені нескінченною. Коли Марина повернулася з роботи, я вирішила розібратися з нею. Вона знімала пальто, весело щебетала про нову книгу, яку почала читати. “Марино, можна у тебе дещо запитати?” – Мої слова змусили її обернутися.

“Звичайно, що трапилося?” — вона посміхнулася, але в її очах промайнула обережність. “Вибач за прямоту, але звідки в тебе завжди гроші на такі дорогі покупки?

Знижки ж не можуть бути так часто”. Її обличчя на мить втратило вираз, але вона швидко зібралася з думками. “Ой, все просто.

Я іноді роблю фріланс-проекти онлайн. Це моє хобі, і воно непогано оплачується.” “Ах ось як,” – я кивнула, намагаючись приховати своє здивування.

“Ну, головне, щоб ви з Олексієм були щасливі. Просто хочеться бути впевненою, що все гаразд.” Марина усміхнулася впевненіше, і ми продовжили вечеряти, але в моїй голові все ще крутилися сумніви. Невже все справді так просто?