Ось і цього разу. Прийшла Юля до мене “зняти пробу” з паски, яку я пекла того дня, а пішла додому з моїм кошичком, який я тільки минулого року купила перед Великоднем, ще й не дешевий, бо вибирала не на рік, і навіть не на два…

Нас в сім’ї було четверо. Я найстарша, після мене два брати і наймолодша сестричка Юля.

Всі її няньчили, допомагали, а іноді й робили всю роботу за неї. Балували, так скажемо, бо найменша.

Так вона найменшою і залишилася, хоча скоро їй тридцятка стукне.

Юля була заміжня, але не довго. До року часу вони розлучилися, і діток в них немає.

На даний час Юля живе одна в квартирі, яку їй купили батьки. І наголошу, що нікому, ні мені, ні братам, такий подарунок від батьків не перепав.

Все знову ж таки, бо маленька, беззахисна, ще й розлучена.

Батьки наші живуть в іншій області, брати також роз’їхалися хто куди, а ось Юля, так вийшло, що живе в одному місті зі мною.

В мене сім’я, чоловік, двоє дітей підлітків. Гроші є де вкладати, благо, квартира в чоловіка була.

Але Юля, як тільки щось треба, відразу біжить до мене за допомогою, бо я найближче.

Гроші в мене вона не зичить, а просто бере, бо вона ж наймолодша і одна, без чоловіка. Те саме і з одягом, що мені вже не підходить, я повинна їй віддати. Дивлюсь, люди продають, а я доброчинністю займаюся, бо сестра ж.

Батьки щасливі, бо в нас така сестринська любов, а найголовніше, Юлечка не сама у великому місті, а в надійних руках сестри.
В мене таке враження, що Юля не моя сестра, а третя дитина.

А в четвер я паски пекла “на пробу”.

Юля про це дізналася і прибігла на чай.

Я ж витягла з гардеробної кошичок, щоб приготувати до Великодня, а сестра побачивши його, схватила в свої руки і зі словами: Ти собі новий купиш”, вийшла з квартири.

Я стояла і кліпала очима. І слова не могла промовити. Юля працює на кухні в одному ресторані. Які не які, а гроші має, але звикла, що все життя їй щось на голову валиться, бо наймолодша…

А прийшовши додому Юля мене набрала і попросила замовити і для неї шинку і ковбаску в кошичок, бо дуже смачну “точку” ми знаємо.

Я розумію, що за це м’ясне мені також доведеться самій заплатити, бо це ж сестра, її оберігати треба…

Як пояснити Юлі, що вона доросла і сама повинна розпоряджатися своїм життям, а мої фінанси, це мої фінанси?

Джерело