Я не знаю, нормально це чи не дуже. Я вийшла заміж за чоловіка, який вже був одружений. У нас з Ромою народився спільний синочок і все наче добре. Але в нашому ж місті живу його колишня дружина з двома дітьми, ми з нею навіть знайомі. Мій чоловік справно платить аліменти на старших дітей, але його колишня не працює, тому їм грошей не вистачає і вона постійно на це жаліється моїй свекрусі і Ромі. Але не тільки жаліється! Коли мене немає вдома, вона приходить сама або з дітьми до нас додому і набирає, скільки їй треба, наших продуктів. Продукти купуємо навпіл і я, і чоловік. Лежать вони всі на кухні в шафках і на полицях, в холодильнику, дещо на балконі. А в її дітей є ключ від нашої квартири. А квартира це чоловіка
Я не знаю, нормально це чи не дуже. Я вийшла заміж за чоловіка, який вже був одружений. У нас з Ромою народився спільний синочок і все наче добре.
Але в нашому ж місті живу його колишня дружина з двома дітьми, ми з нею навіть знайомі.
Мій чоловік справно платить аліменти на старших дітей, але його колишня не працює, тому їм грошей не вистачає і вона постійно на це жаліється моїй свекрусі і Ромі.
Але не тільки жаліється! Коли мене немає вдома, вона приходить сама або з дітьми до нас додому і набирає, скільки їй треба, наших продуктів.
Продукти купуємо навпіл і я, і чоловік. Лежать вони всі на кухні в шафках і на полицях, в холодильнику, дещо на балконі.
А в її дітей є ключ від нашої квартири. А квартира це чоловіка. От і все, що я можу зробити???
Повертаюся з роботи додому, забравши дитину з садочка, хочу приготувати макарони і котлети-напівфабрикати – а ні того, ні іншого.
Думала, в мене мішок картоплі на балконі, пообіцяла мамі пару кілограм та пюре на кілька днів наварити – а там вже третина того мішку.
Крупи і консерви туди йдуть регулярно, мука, закрутки. Не кажу вже про капусту, моркву та навіть солодощі для дитини.
Якось наробила налисників і торт спекла, якесь свято невелике було. З вечора все не з’їли само собою, поставили в холодильник – після роботи відкрила – пусто.
Як чоловік на це реагує? Каже що така теж його діти і вони їсти хочуть, а Катя не встигає та й вона ніколи не була доброю хазяйкою.
Все розумію, але мені що робити? Я у неї чоловіка не забирала, вони розлучилися до нашої зустрічі з Романом.
Але ця Катя тінню живе у моїй оселі (хоч квартира і не моя), та ще й виходить, я її і їхніх дітей годую.
Але це вже дійшло абсурдності – купила собі три футболки на літо, і от двох не можу знайти, хоча нікуди їх не вдягала, з етикетками ще були.
Мені це все дуже не подобається, чесно кажучи. Розповідати навіть своїй мамі чи подругам не хочеться, вірите?
З чоловіком говорити пробувала – там у відповідь, що нічого поганого він в цьому не бачить.
Йому вона як жінка не цікава, ревнувати мені немає причини – то чим я не задоволена?
Може я дійсно себе накручую і наче все нормально? Що можете сказати і порадити? Дуже прошу вас висловити свою думку!
заздалегідь всім вдячна і бажаю добра!