Зоряна дивилася на чоловіка, який збирав речі, і не могла повірити в те, що він це серйозно.

– Як ти можеш? Ти вже забув, хто допоміг тобі в цьому житті піднятися? – пробувала зупинити чоловіка дружина.

– Нічого я не забув, і дуже вдячний твоєму батькові за все, але я вже прийняв рішення і змінювати його я не збираюся. Зоряно, я йду від тебе, – твердо сказав Ярослав, і прихопивши валізу з своїми речами, назавжди зачинив за собою двері.

Зоряна і Ярослав познайомилися в університеті. Вона – єдина донька у впливового і багатого батька, а він – дуже здібний і розумний хлопець, який поступив в університет своїми силами, але з бідної родини.

Зоряні навчання давалося важко, і Ярослав їй завжди допомагав. Якби не він, то її вигнали б ще на третьому курсі.

Батько Зоряни, Андрій Іванович, захотів познайомитися з ним, і при зустрічі хлопець йому дуже сподобався. Успішний бізнесмен побачив в цьому молодому хлопчині неабиякий потенціал, і запропонував йому роботу у себе на фірмі.

Ярослав з радістю погодився, бо розумів, що це його шанс допомогти матері, яка залишилася жити в селі і останнім часом сильно нездужала.

У хлопця все почало дуже добре виходити, і з часом Андрій Іванович так прикипів до нього, що сам запропонував йому стати його зятем. Зоряна подобалася Ярославу, вона була доволі красивою дівчиною, але він завжди думав, що не вартий її. Та Зоряна сама проявила ініціативу, бо давно була закохана в свого розумного одногрупника. Так вони стали чоловіком і дружиною.

Найбільше цьому союзу радів батько Зоряни, який дуже цінував розум, працьовитість і надійність Ярослава. Згодом він запропонував зятю керівну посаду на своїй фірмі. Так Ярослав біля свого тестя теж став успішним і багатим.

З Андрієм Івановичем у Ярослава були чудові стосунки, він вбачав в ньому батька, якого у нього ніколи не було, і завжди старався з усіх сил, щоб його не підвести.

А ось з дружиною у нього чомусь зовсім не складалося, з роками ставало все лише гірше. Зоряна думала лише про себе, її цікавили лише модні бутіки, салони краси і спортзали, а справами чоловіка вона не переймалася. Про дітей теж не хотіла думати, бо вважала, що таким чином вона зіпсує собі фігуру, а їй цього дуже не хотілося.

Одного разу Ярослав поїхав в село до матері, і повернувся звідти дуже засмученим. Мама вже не могла залишатися сама, літня жінка потребувала цілодобового догляду, і син вирішив забрати її до себе.

Зоряна як побачила свекруху у себе на порозі, то зовсім не зраділа:

– Вона тут жити не буде, – заявила Зоряна.

– Роби що хочеш, але я проти, щоб твоя мама була у нас.

Слова дружини дуже засмутили Ярослава. Він знайшов квартиру неподалік, і винайняв її для своєї мами. А оскільки саму її не можна було залишати, він найняв доглядальницю. Дивитися за мамою погодилася одна молода дівчина, яка теж через бідність була змушена шукати такі роботи, на яких добре платили.

Марта, так звали цю дівчину, дуже пильно стежила за мамою Ярослава, і він з вдячності платив їй більше, ніж вони домовилася. А з часом Ярослав розгледів і добру душу дівчини, тому закохався по-справжньому вперше в житті.

Тоді він і прийняв рішення піти від своєї дружини, яка звикла дбати лише про себе.

В той же вечір до Ярослава навідався його тесть. Донька вже встигла поскаржитися, що чоловік її кинув, і тесть вирішив прийти і все перевірити. На щастя, Андрій Іванович завжди був справедливою людиною і перед тим, як картати зятя, він попросив, щоб той пояснив що сталося.

Ярослав не хотів нічого поганого говорити про дружину, він чесно зізнався, що не любить Зоряну більше і що у нього зараз інші плани, а тепер йому треба присвятити час своїй мамі.

Тесть нічого не сказав, потиснув зятю руку і побажав щастя. Ярослав йому подобався як людина, і йому було дуже прикро від того, що його донька не оцінила такого чоловіка.

“Я завжди думав, що головне – це гроші, і доньку так неправильно навчив, а цей молодий чоловік показав, що найважливіше в житті – це людяність, і я з ним цілком згодний”, – подумав сивочолий бізнесмен і всерйоз задумався над своєю старістю – а чи обійде його Зоряна, якщо це буде необхідно, так як зараз Ярослав турбується про свою маму.

Джерело