Свекруха хотіла “допомогти”, а в підсумку наробила таке, що вже й сама не знає, як це виправити. На дні народження мого чоловіка, в присутності гостей, свекруха сказала пафосний тост, в якому хвалила свого сина, а про мене прямо сказала, що я його не варта. Я тоді дуже образилася, і ми переїхали відразу на наступний день

Свекруха хотіла “допомогти”, а в підсумку наробила таке, що вже й сама не знає, як це виправити.

Я з самого початку бачила, що я їй не подобаюся, але відкрито мама чоловіка про це не говорила, і я теж мовчала, сподівалася, що з часом все владнається.

До того ж, після весілля ми пішли жити до свекрів, оскільки свого житла у нас не було, і я розраховувала на те, що живучи поряд, я зможу завоювати прихильність свекрухи.

Проте так не сталося, наші стосунки з кожним роком ставали більш натягнутими, мій чоловік теж це бачив, тому робив все для того, щоб ми швидше переїхали від його батьків.

Жирною крапкою стало те, що у нього на дні народження, в присутності гостей, свекруха сказала пафосний тост, в якому хвалила свого сина, а про мене прямо сказала, що я його не варта.

Я тоді дуже образилася, і ми переїхали відразу на наступний день. Спочатку орендували житло, а потім нам таки вдалося придбати невеличкий приватний будинок на околиці міста.

Разом ми вже 8 років, у нас двоє дітей, і здавалося б, тепер нарешті можна жити спокійно. Та ми не маємо спокою, і все через маму мого чоловіка, яка ніяк не може заспокоїтися, бо переконана, що її син вартий кращої долі.

Сама ж я родом із села, як і свекруха. Але вона постійно мені докоряє тим, що я не маю вищої освіти, і що я нічого не вмію.

Чоловік завжди був на моїй стороні і намагався переконати матір, щоб вона дала мені спокій. Але вона продовжувала нести всяку нісенітницю про мене, різні вигадані небилиці.

Розповідала спочатку своїм родичам, потім до моїх дісталася. Люди не раз заступалися за мною, говорили свекрусі, що вона не права, але переконати її в чомусь дуже важко.

Останнім часом вона взялася приходити до нас додому без запрошення і розповідати, як нам жити: як я повинна вести господарство, прибирати, готувати, прати і т.д. Вона вважала, що все неправильно роблю.

Я вирішила не терпіти, і хоч раз постояти за себе. Адже я працюю, доглядаю двох малих дітей, і вдома у мене завжди чистота і порядок. Що ще можна від мене хотіти? Я така як є, і іншою не стану.

Закінчилася ця історія дуже банально. Мій чоловік, який через поведінку мами був як серед двох вогнів, почав заглядати у чарку. Спочатку це було непомітно, але зараз це стало справжньою проблемою.

Я з ним не раз говорила, але нічого не допомагає. Тут вже потрібна допомога кваліфікованих спеціалістів, але чоловік до них не хоче звертатися.

Мій шлюб на межі розлучення. А що робити, я не знаю. Свекруха своїми руками повільно руйнувала нашу родину. Хотіла “як краще”, а вийшло як вийшло.

Якби батьки не втручалися в життя своїх дітей, то всі жили б значно щасливіше. Ну хіба ж не так?

Джерело