Свекруха звикла, що всі її слухаються, і ніхто не каже нічого проти. Чоловік у неї підкаблучник ще той, завжди мямлить і за дружиною хвостиком ходить.

Ми з чоловіком зустрічалися близько трьох років перед тим, як одружитися. Жили ми так -я у своїх батьків, він у своїх. Коли він зробив мені пропозицію, ми вирішили почати жити разом, зняли квартиру і з’їхали від батьків.

Я просила познайомити чоловіка з батьками, але він довго не хотів цього робити; ось зараз розумію, чому. Коли я познайомилася вперше зі свекрухою, то одразу їй не сподобалася.

Вона це й не приховувала, одразу стала мені кістки перемивати, благо, чоловік її швидко зупинив.

– Ну, і навіщо вам жити самим? У вас багато грошей, що готові на оренду віддавати? Краще переїжджайте до мене, вам так буде краще – сказала вона.

– Ні, ми хочемо жити окремо – відповів чоловік.

– Ви чи твоя дружина? Ідеш у неї на поводу, краще б показав характер. Тюфяк, як батько. Чоловік не продовжив розмову з матір’ю, та й вона не продовжила наполягати. Через кілька місяців після весілля я дізналася, що ваrітна.

Всі були раді, хоча гадаю, що свекрусі було все одно. Вона подивилася на мене і трохи кивнула, навіть не підійшла і не обійняла. Під час ваrітності я почувалася по-різному. Бувало, що токсикозу не було, не нудило, і я спокійно могла займатися домашніми справами.

А бувало так, що з ліжка встати не могла, моторошні болі та втома. Чоловік ставився до цього нормально та з розумінням. Приходив з роботи, бачив, що мені погано, йшов, готував вечерю сам і посуд помити міг.

Але коли його мати прийшла до нас без попередження і побачила, як її син готує вечерю, а я лежу в ліжку, то їй це не сподобалося.

Ми жили в однокімнатній квартирі, тому всю їхню розмову я чула чудово.

– Тобі треба її провчити. Як вона собі може дозволити валятися, коли чоловік утомлений приходить із роботи.

Ти надто сильно йдеш на поступки, вона має знати своє місце – процідила свекруха.

Чоловік відповів, що її це не стосується і попросив не лізти до нашого життя; але хіба свекруха може? Звичайно, ні. Вона ще довго обурювалася, поки син не випроводив її додому.

Коли дитина народилася, ми вирішили всіх покликати на оглядини. Свекруха приголомшила всіх гостей своїм «вітанням». – На сина не схожий.

Може, нагуляла? – були першими словами свекрухи. Чоловік попросив її пройти на кухню, довго на неї кричав, а потім вона пішла.

Після цього жінка дзвонить мені майже кожен день, каже, що я налаштувала сина проти неї. Іноді навіть клянеться, що проклинатиме весь мій рід. Чоловік порадив додати її номер до чорного списку, як це зробив він.

КІНЕЦЬ.