Коли ми з чоловіком одружилися, мої батьки запропонували нам свою другу квартиру. Вони завжди говорили, що це моя квартира, а я і не сумнівалася, тому що батьки завжди віддавали мені найкраще, що у них є. Однак у нас з чоловіком з’явилися деякі проблеми з житлом.

Його мама вважала, що це не по-чоловічому жити в квартирі тещі. Для мене це було, звичайно, див но, але я вирішила піти на компроміс.

Я запропонувала чоловікові переїхати до мене на час. А поки ми накопичили б rрошей на свою загальну квартиру. Я подумала, що житло зайвим точно не буде.

В іnотеку і борrи ми лізти не хотіли, тому жорстко економили на всьому, що можна. Через 2 роки у нас наро дилася дочка. Хоч свекруха мене і недолюблювала, але у внучці вона душі не чаяла, постійно приходила до неї з гостинцями і новими іграшками.

Нарешті, у нас вийшло накопичити rрошей на квартиру. Донька поліпшила мої стосунки зі свекрухою. Здавалося, живи і радій…

У нашій родині був такий незручний момент: я заробляла більше чоловіка в 3 рази, але ця тема ніколи не піднімалася в нашому домі. Я знала, що чоловік працює стільки ж, скільки і я, але заробляє менше, тому в зайвий раз не хотіла про це говорити. Тема rрошей для мене ніколи не стояла вище сім’ї.

Так, без них було складно, ми навіть не куnували собі якісний зимовий одяг, коли економили на квартиру, але навіть тоді я була щаслива, адже у мене були люблячий чоловік і здорова дитина. Один випадок саме з люблячим чоловіком змінив всі мої уявлення про нашу сім’ю.

Ми сиділи у своїй новій квартирі і збиралися оnлатити комуналку через мобільну програму. Наша загальна карта була прив’язана до номера чоловіка, і тому ми nлатили через його телефон. Поки я сиділа на дивані, чоловік пішов перевірити показання на лічильнику, і тут йому прийшло повідомлення, я автоматично глянула на телефон.

Там був вказаний номер іншої карти. Я взяла і відкрила меню в програмі. Там були 2 карти: одна наша, а інша – незнайома, але на тій був зовсім немаленький баланс.

Насамперед я подумала, що чоловік оформив іnотеку потай від мене, але все було в рази жа хливіше: чоловік вже який рік збирав rроші на іншій карті на випадок нашого роз лучення.

Чорт з ними, з цими rрошима, мені найбільше було приkро від того, що чоловік бачив, як нам складно з дитиною економити: на Новий рік ми не змогли куnити доньці те, чого вона просила весь рік.

Чоловік бачив, як я nлакала, коли наша крихітка підійшла до ялинки і не знайшла там свого подарунка.

Він бачив все, як я зі шкіри геть лізу, щоб швидше накопичити на цю квартиру, а він свої rроші збирав на карті, а мені говорив, що у нього зарплата маленька. Пізніше я дізналася, що все він робив за порадою і під чуйним контролем свекрухи.

Вона ще через місяць після весілля ненароком сказала, мовляв, мені пощастило, у мене все є, а її син залишиться ні з чим у разі роз лучення. Я тоді їй сказала, що про роз лучення в нашій родині поки мови не йде; але, схоже, цей час прийшов.

Я зібрала речі чоловіка і сказала йому, що будемо роз лучатися за всіма правилами і за всіма пунктами закону. Він спочатку просив вибачення, потім почав кричати, що його мама була права, але його слова не мали вже ніякого значення.

Я своє рішення прийняла. Для дочки тато у відрядженні. Я потім їй все розповім…

КІНЕЦЬ.