Я вийшла заміж дуже молодою, і незабаром після весілля ми з чоловіком та новонародженою дочкою почали жити з моїми батьками.

Спочатку ми розглядали можливість переїзду в однокімнатну квартиру моєї бабусі, але батьки вирішили продати обидві свої квартири, щоб купити більш простору – і переконали нас залишитися з ними.

Згодом мама перестала працювати, вирішивши доглядати мою дочку, але змусивши мене працювати і вчитися заочно, а мою зарплату передавати їй на побутові та дитячі витрати.

Однак у результаті я дізналася, що мама весь цей час хвалилася своїм друзям і подругам тим, що повністю забезпечує мою дочку і господарює, незважаючи на те, що ми з чоловіком повністю покривали всі наші витрати.

Через роки, коли наша дочка пішла до дитячого садка, а в нас народився син, фінансове напруження посилилося. У цей період працював лише мій чоловік.

Моя мати, як і раніше, не працювала, уявляла себе єдиним годувальником, що всіляко посилювало мою напругу.

Нещодавно мій чоловік запропонував з’їхати, щоб остаточно зняти напругу, але я розриваюсь тепер між відданістю батькам і прагненням до незалежності.

Наші різні позиції призводять тепер до постійних суперечок та невпевненості у завтрашньому дні.

КІНЕЦЬ.