Перша дружина сина вимагала від нього статків. Але я відразу Лесю приструнила. “Ти бачила за кого заміж йшла? Не всім бути багачами! Змирись!” Мирилась Леся чотири роки і подала на розлучення.

А ось друга моя невістка відразу мене відсторонила. “Нам не двадцять років, і навіть не тридцять! Дамо собі раду самі”. І ви знаєте, всі забаганки Наді Дмитро виконує, бо став біля неї бізнесменом. Та соромно мені дуже перед першою невісткою. Та і перед сином, що приховувати!

Ви знаєте, так мені зараз соромно за свою поведінку. Ні, я нічого поганого Лесі не говорила, але все рівно, це було не правильно. Лише другий шлюб Дмитра дав мені це зрозуміти.

Вперше наш з чоловіком син одружився в 32 роки. Леся, наша невістка, дуже скромна дівчина, хороша, роботяща. До декрету працювала медсестричкою в поліклініці.

Наш Дмитро був на посаді менеджера в одній компанії. Жили ми всі в районному центрі, і як таких замовлень не було, а тому й зарплата в Дмитра була не висока.

Спершу Леся старалася бунтувати, щоб чоловік змінив роботу, бо сім’я, на той час вона була при надії.

Але я всіляко захищала сина, що в такому віці важко знайти роботу, що там колектив хороший і таке різне, щоб нічого не змінював.

Леся зрозуміла, що сильно нічого не зміниться, тому й змирилася з тим, що грошей вічно не вистачає. Ми з чоловіком трохи допомагали фінансово, особливо, коли онук народився.

– Ну не всім бути бізнесменами. Наш Дмитрик на таке не здатний і не заставляй його і не вимагай дорогих покупок. Змирись, що багачами вам не бути.

Так невістка мирилась чотири роки, а після просто забрала сина і поїхала до своїх батьків. Знаю не з чуток, що Леся на даний час працює на керівній посаді, їздить на автівці, і навіть має якогось чоловіка, але живуть вони не в офіційному шлюбі.

Після розлучення син якісь аліменти платив, на свята ми онуку робили подарунки, та й так і жили.

А одного дня наш син зустрів Надю.

Ну, ця повна протилежність Лесі.

І каблучку їй на освідчення треба і не-аби-яку, а з діамантом, і квартиру вона хоче, і обов’язково в новобудові. І мав наш Дмитро одягатися в гарний і дорогий одяг, як і вона.

Наді я спершу хотіла сказати, що не за того заміж вийшла, але Надя швидко мене зупинила.

– Ви в нашу сім’ю не лізьте. Дмитро розумний чоловік, якому сороківка скоро стукне. Я знаю як на тому світі жити, а не виживати.

До другої невістки я не сміла лізти, бо такий в неї характер, що близько не підійдеш.

І ви знаєте, добре що так сталося.

За рік часу наш син став власником невеличкої фірми, яка приносила хороший і стабільний дохід. Згодом вони розширились. Всі захцянки, які Надя озвучила ще до їх весілля, наш Дмитро виконав. Зі звичайного чоловіка він перетворився на успішного бізнесмена, їздить на автівці, допомагає сину від попереднього шлюбу.

Я вірю, якби не мої “поради”, то в них все добре б було і з Лесею. Для мене це урок на все життя.

Я сама не вірила в сина, бо думала, що таке шикарне життя точно не для нього. Дякувати Богу, що на його шляху з’явилася Надя, яка відсторонила його від мене і зробила з нього людину.

Зараз і ми з чоловіком живемо, як в Бога за пазухою. На старість літ їздимо по курортах, які нам син оплачує. Ми б на пенсію не знаю, чи філе куряче змогли б собі купити, коли хочемо.

Ми з чоловіком на вербну неділю ходи до них в гості. Я обійняла Надю і просто їй подякувала.

А ось з Лесею так не виходить. Відчуття провини, що я винна в їх розлученні, мене не покидає.

Як мені бути? Як відпустити минуле і спокійно жити?

Джерело