Мама почала з порогу: – Ти маєш повернути сестрі чоловіка! – Тихіше, розбудиш донечку, – попросила її я. – Зорянка тобі не донечка! А Маша – твоя сестра. Це все неправильно! – продовжувала мама. Так, я справді тепер разом з чоловіком сестри, а Зорянка називає мене мамою. А Маша вже більше двох років в Голландії. Була. І ось повертається. Маша у 17 років оголосила, що вона при надії і виходить заміж. Їй справили пишне й не дешеве весілля. Вони з Ярославом почали жити у нас дома. Народилася Зорянка. Зять виявився хорошою і відповідальною людиною. На відміну від Маші
Мама почала з порогу:
– Ти маєш повернути сестрі чоловіка!
– Тихіше, розбудиш донечку, – попросила її я.
– Зорянка тобі не донечка! А Маша – твоя сестра. Це все неправильно! – продовжувала мама.
Так, я справді тепер разом з чоловіком сестри, а Зорянка називає мене мамою. А Маша вже більше двох років в Голландії. Була. І ось повертається.
Моя мама завжди любила Машу більше за мене і навіть не приховувала цього. Мама вважала, що меншій дитині має належати вся її увага і любов. Тому в нашій родині Машу балували, а я старанно навчалася і рано пішла працювати.
Моє життя батьки суворо контролювали, забороняли ходити на дискотеки й побачення з хлопчиками до кінця школи. А Маша у 17 років оголосила, що вона при надії і виходить заміж. Їй справили пишне й не дешеве весілля.
Вони з Ярославом почали жити у нас дома. Народилася Зорянка. Зять виявився хорошою і відповідальною людиною. На відміну від Маші.
Коли Зорянці виповнилося чотири роки, сестра приголомшила нас усіх новиною. У далекій Голландії на неї чекає справжнє кохання. Донечку, звичайно, Маша залишила на чоловіка. Найцікавіше те, що мама її підтримала. Адже золота дівчинка заслуговує на справжнє кохання!
Зять з дитиною залишився жити з нами, а Маша гайнула за щастям за кордон. Мама наполягла, щоб я взяла на себе турботу про племінницю. Сестра влаштується на новому місці та забере його до себе.
Я водила Зорянку в садок, гуляла з нею і гралася. Я не хотіла, щоб дитина почувала себе покинутою, мені хотілося оточити дівчинку турботою і ласкою.
Ярослав з’їхав від нас через півроку. Я його розуміла. Жити в домі у тещі, коли дружина з іншим, досить так собі для чоловіка. Але ще за півроку він з’явився з новиною.
Ярослав влаштувався на нову хорошу роботу, винайняв житло і повернувся за донечкою. Я часто відвідувала маленьку сім’ю, допомагала з дитиною – ми з Зорянкою дуже прив’язалися одна до одної. Непомітно для нас обох ми з Ярославом закохалися і я переїхала від батьків до нього.
Звісно ж, я все розповіла рідні. Ні мати, ні сестра були проти. Після офіційного розлучення з Машею Ярик зробив мені пропозицію і я одразу погодилася, бо щиро його кохаю.
Але розписатися ми не встигли. Маша розбіглася з голландцем і вирішила повернутися додому. Мама дізналася про це першою і одразу ж прибігла до нас додому.
На мамину думку, батьки Зорянки мають помиритися і бути разом. Маша оступилась, але з ким не буває. Мати наполягає на тому, що я маю повернути Ярослава сестрі заради її щастя. Наче він річ.
Але я не забирала чоловіка у сестри. Вона сама зробила свій вибір кілька років тому. Тепер їй доведеться змиритися з наслідками свого ж вчинку. Я боротимуся зв своє щастя.
А як називають чоловіка сестри, яка його покинула з дитиною заради іншого? Правильно, вільним чоловіком, у якого тепер нове життя і нова сім’я! І я нізащо і нікому не віддам своє.