– Він мій тато, і я не можу просто так від нього відмовитися, – раптом заявила мені донька, яка вже забула, що багато років тому саме цей чоловік відмовився і від неї, і від нас усіх.

Мій колишній чоловік останні 15 років прожив в Англії, а зараз повернувся додому і купив однокімнатну квартиру.

Не знаю, як він знайшов нашу доньку, але вони почали спілкуватися. Ліля заміж якраз зібралася, і батько пообіцяв їй, що подарує їй свою квартиру, але вона має переконати мене прийняти колишнього чоловіка назад.

А я вже за всі ці роки так звикла жити сама, що навіть не думала про заміжжя, про що доньці прямо і сказала, а вона на мене ображається, каже, що я не хочу їй допомогти.

Заміж я вийшла на 5 курсі інституту, і відразу після його закінчення я народила сина, а потім доньку. З чоловіком у мене не складалося з самого початку, він не любив нікого, крім себе.

Я і досі не можу пояснити, чому я за нього заміж вийшла? У мене були непрості стосунки з батьками, і я хотіла піти від них, а Анатолій, який був старшим за мене на 3 роки, пообіцяв мені, що змінить моє життя на казку. Тільки не уточнив, на яку.

Стали ми жити в квартирі у його батьків. Свекри були непоганими людьми, добре до мене ставилися, а от чоловік відразу після весілля перестав звертати на мене увагу.

Анатолій зовсім не давав мені грошей, він вважав, що я сама на себе маю заробляти. А як я мала заробляти, сидячи в декреті з дітьми – його це не цікавило.

Він за 10 років нашого сімейного життя жодного разу не купив мені подарунка. Одного разу чоловік поїхав за кордон, у Туреччину. Звідти він привіз собі два костюми, дві пари взуття, шкіряну куртку, і ще багато чого. Ми пішли в гості до наших знайомих, і він став хвалитися покупками. А коли його запитали – що ти привіз дружині і дітям, він відповів, що себе.

Одним словом, жадібним був Анатолій до неможливості. Це і стало причиною нашого розлучення. До того ж, чоловік захотів їхати за кордон на заробітки, і прямо мені сказав, що нам краще розлучитися, бо він планує там залишитися.

З двома дітьми я була змушена повернутися в квартиру своїх батьків. Моя мама не переставала мене картати за те, що я зробила неправильний вибір чоловіка, і тепер мої діти, які ростуть без батька, розплачуються за це.

Та насправді за свою помилку розплачувалася я. Мені було дуже важко самій піднімати наших дітей. До того ж, чоловік поїхав в Англію і наче пропав – нічим нам не допомагав. Щоправда, свекри часто забирали дітей до себе, і купували при потребі нові черевики чи курточку.

Минув час, наші діти виросли і роз’їхалися, тому зараз я живу сама. Нещодавно я дізналася, що повернувся мій чоловік і купив однокімнатну квартиру, бо квартиру батьків забрала собі його сестра, яка до останнього доглядала тата і маму.

Анатолій вирішив, що було б непогано повернутися до мене і провести старість разом. Але я цього не хочу, про що йому прямо і сказала. Тому він вирішив діяти через доньку, яка має його характер – так само думає лише про себе.

Донька наполягає, що мені треба зійтися з колишнім чоловіком, бо вона хоче, щоб на її весіллі був батько і була мама, разом.

Але я розумію, що справжньою причиною є новенька квартира, яку придбав колишній.

Мій син живе в столиці, сам на себе заробляє, і в цій ситуації він підтримує мене, каже, що батько не давався чути 15 років, коли він був їм потрібний, то навіщо зараз повертатися, коли вони виросли.

Я розумію, що чоловік знову думає лише про себе, і знає, що зі мною йому буде легше в старості – і їсти приготую, і виперу все, і приберу. Та я не хочу повертатися до нього, навіть якщо донька і зовсім на мене образиться. Вважаю, що я маю повне право так чинити.

Джерело