Олег був у скруті.

Він був симпатичним молодиком, якому за віком бажано було б уже осісти і налаштувати життя.

Але в Олега виховання було старомодне. Його батьки жили несучасно і тому вважали, що молодик в 29 повних років вже може не тільки брати участь у зачатті дитини, а й забезпечувати її.

А також жінку, яка народила спільну дитинку на світ. Коротше, треба одружитися, синку, бо онуків не встигнемо дочекатися.

Одружуватися ж треба було з любові. Або, в крайньому випадку, за хорошим розрахунком. Але ні великого кохання, ні розрахунку на горизонті в Олега не було. Ні-ні, не треба думати, що молодий і дуже симпатичний чоловік уникав жінок. Ні в якому разі!

Просто жінок, які могли б претендувати на роль супутниці життя в Олега, було три.

Так, три – Алла, Оля й Настя.

Олег хотів, щоб його любовний човен плив рівно і не впирався й побут, як це часто зараз трапляється, незважаючи на величезну кількість послуг, що полегшують сьогодні існування – доставка готової їжі, прибирання і всі інші нісенітниці.

Він зустрічався з дівчатами у строго встановленому порядку – у визначені для кожної дні. І це всіх влаштовувало. Так, дуже зручно, і що?

Всі жінки були гідні. Всі три були дуже симпатичні зовні, мали досить стерпний, спокійний характер і вже володіли власним житлом.

І, здається, жодна з них не відмовила б, якби такий завидний кавалер, як Олег Петрович, який займав одну з непоганих посад у відомій страховій компанії, запропонував зв’язати з ними свою долю.

Але, незважаючи на молодий вік, чоловік до жодної дівчини кохання не відчував. Так, все було, але кохання не було… Чого не можна було сказати про панянок: вони тільки й мріяли про заміжжя.

Можливо, хтось скаже, що це – непорядно: морочити голову дівчині, якщо не збираєшся з нею одружитися. Але Олег, загалом, був не проти: питання, на кому?! Усі – симпатичні. У всіх – власне житло й непогані машини…

– Синку, ну що ти все ускладнюєш? – запитала за вечерею мама, яка знала про переживання улюбленого синочка і повністю підтримувала його навіть у кількості претенденток. – Запроси когось пожити з тобою у твоїй новій квартирі: спробуйте разом господарювати, а ще краще – зробіть ремонт.

І Олег погодився. Тим більше, що для цього були всі передумови: придбана ним нещодавно двокімнатна квартира, потребувала косметичного ремонту. Для проведення експерименту частину робіт було вирішено зробити самостійно.

Сказано зроблено! Вибір зупинився на Аллі. Мовляв, як ти дивишся, щоб пожити разом у моїй новій квартирі? До цього всі зустрічі відбувалися у дівчат.

Після пропозиції кавалера від радості палко обійняли: Алла була не проти. Про ремонт він вирішив поки що не говорити – потім сюрприз буде…

…Наступного дня дівчина із сумками переїхала за вказаною адресою. Сюрприз, справді, вийшов: Аллі, яка звикла до свого акуратного та впорядкованого житла, не сподобалася стара квартира, практично без меблів і з обдертими спеціально подекуди шпалерами.

– А як же ж тут жити? – здивовано поцікавилася панянка.

– Мовчки! Як усі живуть! – відповів Олег. – На кухні є все потрібне. Ліжко, телевізор і пральна машинка є: все у робочому стані.

– Я так ніколи не жила, – затялася Алла.

– Але ж це тимчасово, люба, – спробував заспокоїти дівчину Олег. – Скоро ми все з тобою зробимо, і тут буде дуже гарно.

– Ми? А хіба ти не найматимеш бригаду робітників?

– А навіщо? Мої тато з мамою завжди робили ремонти самі. Тут треба всього лиш переклеїти шпалери і побілити стелю. А для ремонту решти я найму плиточників і сантехніків.

Але дівчина спочатку зажурилася, а потім повелася не як м’яка Алла, до якої Олег звик. Не для цього вона себе ростила і плекала, таку красуню і розумницю!

– Коротше, я передумала жити разом, доки у тебе ремонт! Ось коли все закінчиться, тоді скажи, і я переїду: як тільки так зразу. А шпалери сам обдирай! Бувай, любий.

Олег оторопів: навіть ремонту не знадобилося – перша кандидатура відсіялася одразу. А як же в горі і радості? Виходить, все неправда? При першій же невеликій незручності відразу почалися розбіжності. А як же мама й тато, які самостійно робили ремонт у квартирі кілька разів?

Олегові стало сумно. Чесно кажучи, Алла подобалася йому більше за інших, і він не очікував, що дівчина так швидко «здується» і кине його одного напризволяще. Причому зробить це абсолютно безсоромно.

Що характерно, дзвонити йому дівчина не припинила:

– Ти коли заїдеш, любчику? Я дуже скучила!

Але у молодика несподівано виникло почуття, що його зрадили. І він нічого не міг із собою вдіяти: бо ж зраду, як відомо, не пробачають.
І хоча Аллу можна було умовно віднести просто до добре знайомих і забути її нерозумні висловлювання щодо ремонту, але в Олега всередині щось замкнуло, і він відмовлявся відсутністю часу й зайнятістю: поки що, мовляв, заїхати не зможу!

Другою пройти тест на супутницю життя мала Оля, і дівчина теж дуже зраділа: та вона просто була створена для ролі дружини!

Але одна справа ходити разом туди-сюди, щоб люди оберталися, а інша – клеїти шпалери й господарювати. І тут несподівано виявилося, що креативний менеджер Оля не може обрізати шпалери.

– Але ж я ніколи цього не робила!

– І що? Невже важко нарізати по цій лінії? Спеціально ж тобі накреслили!

– А що ти так зі мною розмовляєш? Подумаєш, зіпсувала трохи!

– Нічого собі трохи – два рулони! Тепер доведеться докуповувати.

– Ну і докупи, що тут такого.

І, взагалі, дівчина поводилася надто поважно: мила Олечка теж кудись зникла.

Це була перша сварка за весь час: до цього молоді люди не сварилися.

Насамперед, під час візитів Олега до панянки, вони вечеряли готовою ресторанною їжею – Оля не готувала.

І все було просто чудово, тому що шпалери нарізати й клеїти тоді не потрібно було.

До того ж, щодня замовляти готову їжу виявилося невигідно, і Олег був до цього не готовий: йому на той час довелося перейти на менш прибуткову посаду.

Оля була готова замовляти, але не готова платити. Побутові справи її абсолютно не цікавили.

Мабуть, друга троянда теж не для цього квітла.

Оля протрималася трохи довше. На третій день, повернувшись із роботи, потенційний чоловік не побачив майбутню дружину вдома.

– Ну, і йди, – подумав з тугою Олег.

Перспектива одружуватися відсувалася на невизначений термін – все виявилося не так просто.

Залишалася ще Настя.

Але Настя не мала навіть і гадки про спільний ремонт! І що робити в такій ситуації, вона не розуміла.

Точніше, вона знала, що треба було виносити сміття і мити підлогу – ремонт підходив до свого логічного завершення.

Але дівчина не зрозуміла, чому це потрібно робити саме їй. А не запросити спеціально навчених веселих і міцних тітоньок, які тільки й чекають, щоб зайнятися улюбленою роботою.

Довелося пояснити, що його перевели на іншу, низько оплачувану посаду. І тепер треба заощаджувати, а не розкидатися грошима.

– До речі, тут у коробці гроші лежали, ти не брала? – запитав Олег.

– А що я не можу взяти грошей собі на косметику і спа? Мені треба було після вчорашнього прийти до тями.

– На яку косметику, Настю? Мені треба розраховуватися з робітниками! А вчора ти просто підмела підлогу. Виходить, що після такої нісенітниці ти відразу вийшла з себе, чи що? Страшно подумати, що буде, якщо ти зробиш щось вагоміше.

– Значить, ти хочеш, щоб я возила тут бруд зранку до вечора і виглядала, як невідомо хто?! – ображено запитала Настя.

Олег замовк. Настя насупилася, а він не підійшов миритися: кожен відчував себе правим. До того ж, Олегу треба було шукати гроші – їх переказала мати.

Два дні обоє мовчали, а потім дівчина переїхала, тягнучи за собою величезну валізу на коліщатках: заїжджала ж вона назовсім. І кавалер не допоміг: а нічого виробляти всіляке тут…

…Ремонт був майже закінчений – залишалися деякі недоробки.

Вже були куплені всі необхідні меблі, і квартира вже набула житлового вигляду.

Одного ранку Олег вийшов на роботу і на сходовому майданчику побачив якусь дуже гарну дівчину, яка мила підлогу!

– Несподівано! – він сказав перше, що спало на думку: така краса зовсім не поєднувалася з відром і ганчіркою.

– Чому ж несподівано? – перепитала красуня і додала: Після ремонту завжди дуже багато пилу.

– Боже мій, – подумав Олег.

І тут він застиг від несподіваної здогадки.

– Вона ж прибирає мій бруд! А вголос сказав:

– Дякую, я Олег.

– А я Юля! – і дівчина посміхнулася.

Юля була вільна. І вони ввечері зустрілися, а потім почали зустрічатись щодня: вони ж були сусідами. А потім вирішили одружитися: на той час Олег уже був по вуха закоханий.

І дівчина відповідала йому взаємністю.

А колишні дівчата дзвонити перестали.

Мабуть знайшли собі нових коханих – кожна свого…

КІНЕЦЬ.