Мені так образливо стало. Ну не вдалась мені паска, але ж я її перший раз пекла. Але свекруха замість того щоб мене підтримати, сфотографувала цю “красу” і виклала в інтернет з підпимом: “За рецептом звертайтеся в директ до моєї невістки”, а в кінці смайлик, що сміється.

Мені здається, що моя свекруха в цій групі є, і ймовірно, прочитає цей допис і зрозуміє, що в “головній ролі” вона, але мені байдуже. Можливо так до неї дійде, що те, що вона вчинила, неприпустимо.

Після весілля ми з чоловіком чотири роки жили під одним дахом зі свекрухою. Живемо ми в селі. На даний час ми орендуємо хатинку, але плануємо її купити, просто господарі ще не повернулися з-за кордону, щоб все правильно оформити.

Свекруха залишилася в своєму будинку одна. Господарства не має, лише котика. Я розумію, Раїсі Валентинівні скучно, але я хотіла з чоловіком жити окремо і відразу її про це ми попередили.

Як я розумію, Раїса Валентинівна думала, що наш переїзд в окреме житло це щось далеке і неосяжне.

Ми з чоловіком виховуємо трирічну донечку і на даний час я при надії. Десь в жовтні чекаємо на поповнення.

Кожного року паски пекла моя свекруха. Ну це і зрозуміло, я то при надії, потім з малою дитиною на руках, куди мені до тіста пхатися.

Ну а цього року я вирішила вперше для своєї сім’ї і в майже в своєму будинку, спекти паски.

І ось два дні тому знайшла в інтернеті розхвалений і легкий рецепт шоколадної паски. Вирішила я з неї і почати, повчитися і зрозуміти заодно, як пече моя духовка.

Перед тим ще свекруха подзвонила. Я сказала як є, що пробую паску спекти.

– Ой, ну де ти, а де паски. Та я спечу в чистий четвер і вам дам для кошичка гарну, що ти колотишся.

– Я хочу сама спробувати!

Свекруха замість того, щоб сказати: “Дай Боже тобі щастя, дитинонько”, просто розсміялася мені в слухавку.

Так неприємно мені стало…, але я не здалась і взялась за заміс тіста.

Вже на початку я зрозуміла, що щось таки не так, бо тісто не підходило. Я ж надіялась, що воно підросте в духовці, але і цього не сталося.

Я признаю, паски в мене не вдалися, бо були тверді, як луб, ще й трішки знизу підгоріли. Правда чоловік мене обійняв, і сказав, щоб не хвилювалася, у всіх буває, і ця смачна і ми з чаєм з’їмо.

“Наступного разу буде краща! Ти в мене молодчинка”

Але свекруха не упустила моменту і після обіду забігла до мене подивитися на паску.

– А я казала за це діло не братися. Тільки продукти перевела.

А коли я вийшла з кухні, вона встигла мою паску сфотографувати, як я зрозуміла.

Вже ближче вечора я заходжу у фейсбук і бачу, що в свекрухи красується на сторінці світлина з моєю паскою, а під нею допис: “За рецептом звертайтесь в директ до моєї невістки!”, а в кінці смайлик, який сміється, аж заходиться.

Я розплакалася, а чоловік відразу ж подзвонив до мами, щоб та все прибрала, бо буде халепа.

Правда, Раїса Валентинівна послухала сина, але мені подзвонила і не вибачилася.

– Ой, ну ти зовсім жартів не розумієш!

Але скажіть мені, будь ласка, хіба це жарти?

Як би ви зреагували на такі “публікації”?

Джерело