Я знайшов гаманець в якому була пристойна сума, ще й в доларах. Признаюся, в мене було велике бажання забрати гроші собі, але я таки одумався і знайшов власника.

Я дуже дякую долі, що відкинув це бажання, бо за декілька тижнів щастя бумерангом до мене повернулося і не одне.

Я живу в Києві. Маю свою однокімнатну квартиру, за яку досі не виплатив іпотеку, але то таке, аби було здоров’я і мир.

Поруч живе і моя мама, тата вже три роки, як на цьому світі немає. Я чим можу, їй допомагаю, бо пенсії на все не вистачає.

Це була субота, як сьогодні пам’ятаю. Я їхав на заправку і вирішив заодно випити кави.

Коли авто було заправлене, а я з кавою стояв на краю заправки, то помітив щось дивне. Підійшовши я зрозумів, що це гаманець.

Відкривши його побачив, що сума там не маленька, ще й в доларах. Всього там було рівно дві тисячі доларів і ще невеличка сума в гривнях.

Признаюсь чесно, в мене були думки гроші забрати собі. Мама вже який день просить мене, щоб я купив їй новий телевізор бо цей поламався. Ось ці гроші б мене і виручили, щоб знову не лізти в кредити. Але здоровий глузд швидко мене привів до тями.

На фото по документах я зрозумів, що чоловік, який загубив гаманець, вже не молодий, а вигляд у нього був доволі приємний.

Я навіть подумав, що це може бути якийсь бізнесмен.

Великих зусиль я не приклав і знайшов його контакти.

Я вирішив віддати гаманець при свідках тому зайшов в середину заправки і сів за невеличкий столик.

Десь за годинку в заклад влетів чоловік, який був на фото документів.

Я піднявся, привітався і простягнув його гаманець.

Він був трішки переляканий і дуже швидко відкрив гаманець.

– Вони є. Всі гроші на місці. Дякую вам, добра людино. Ці гроші я мав віддати за пам’ятник для дружини. Моєї Юлечки не стало два роки тому. Я так довго збирав ці гроші, тому коли зрозумів, що їх загубив, ледь не втратив свідомість. Чим я можу вам віддячити?

– Ну що ви. Нічого не потрібно! Будьте здорові і на майбутнє, бажаю вам більше нічого не губити!

– Я впевнений, що ваше добро до вас обов’язково повернеться і найближчим часом!

На тому ми й розійшлися. Прийшлося мамі взяти той телевізор в кредит, а ще я готувався на роботі до великого проєкту, який міг кардинально змінити моє життя.

Вже два місяці я готував доповідь-проєкт на ноутбуці. Це не легко і потрібно бути кращим з кращих, але кінцевий результат це керівна посада, про яку я завжди мріяв.

Я живу на окраїні Києва, і хоча й маю автівку, та все рівно частіше добираюсь на роботу на метро, бо в заторі можна простояти не одну годину в час пік.

Довгий час я нормально не спав, бо вдень працював в офісі, а до пів ночі готувався до “іспиту”, який змінить моє життя.

І ось цей день настав. Я їхав, як зазвичай, в метро, але від виснаження просто заснув. Коли я почув крізь сон свою зупинку, то вискочив з вагона і лише в офісі до мене дійшло, що мій комп’ютер поїхав дальше, я його залишив в поспішаючи вийти.

Я дзвонив в певні служби, просив, щоб якщо знайдуть, повернули. Також я писав і в соціальних мережах. Я до останнього надіявся, що робота, над якою я працював два місяці до мене повернеться.

Шефу я розповів про свою пропажу, той ввійшов в моє становище і переніс доповідь.

А вже ввечері мені написали повідомлення з чужого аккаунту.

– Ви сьогодні зранку їхали в метро?

Ви не уявляєте, що відбувалось всередині мене в цей момент…

Людина на іншому кінці слухавки тримала в руках мій комп’ютер.

Ми домовились про зустріч вже наступного ранку.

Спершу я переглянув, чи все на місці і він працює, а після, піднявши голову я помітив неземної краси дівчину.

Ось так до мене не одним бумерангом повернулося щастя.

Так, я отримав цю керівну посаду, а також я вже зробив пропозицію моїй дівчині Олі, яку мені подарувала доля.

Якби ж я зустрів цього дідуся, який загубив гаманець, то б міцно потиснув йому руку.

Друзі, робіть добро і знайте, воно завжди, ЗАВЖДИ повернеться до вас і не одне, як в моєму випадку.

PS: кредит за телевізор мами я виплатив з першої зарплати, і іпотеку за квартиру вже перекриваю…

А у вас були схожі “бумеранги”?

Джерело