Я спочатку вирішила, що не втручатимуся у шлюб своєї дочки. Але важкий момент настав, коли я спіймала зятя на зраді.

Багато років тому моя мати, дізнавшись про невірність мого чоловіка, змусила мене розлучитися з ним.

Живучи з нею в той час, я стояла перед вибором: розлучитись з невірним чоловіком і залишитися з мамою або піти з ним з надією врятувати свій шлюб.

Я обрала перше, не в змозі пробачити таку зраду.

Зараз моя дочка, Лідочка, вже заміжня.

Я вирішила ніколи не втручатися у її шлюб.

Щоб не піддатися спокусі, я наполягла, щоб вони жили окремо від батьків з обох сторін.

Мій зять забезпечений, тож незабаром вони в’їхали у свою простору, гарну квартиру.

Я звела свої візити до мінімуму, заглядаючи у свята лише на короткий час.

Я трималася на дистанції від їхніх сімейних справ, утримуючись від порад, якщо мене не просили.

В даний час моя дочка і онук знаходяться за кордоном у Польщі.

Зять мені допомагає в усьому. Минулої суботи, поки ми з ним працювали в саду, йому прийшов дуже підозрілий дзвінок.

Це викликало в мені цікавість, і до полудня я підслухала його інтимну розмову з іншою жінкою. Тепер я розриваюся: порушити обіцянку і втрутитися чи промовчати?

Знаючи мою дочку, вона, безперечно, пішла б від чоловіка, дізнавшись правду.

Я боюся, що вона повторить мою долю, бо життя матері-одиначки складне, як би я чи інші родичі не допомагали. Тим не менш, мовчання є не менш болючою дилемою…

Що мені робити – я не знаю.

КІНЕЦЬ.