Протягом кількох днів Петро повертався додому пізно, пропускаючи вечерю та посилаючись на втому від роботи.

Соня, відчуваючи глибшу проблему і підозрюючи невірність, щовечора згадувала їхній 30-річний шлюб, який розпочався, коли обидва були студентами-медиками.

Соня присвятила себе сім’ї, всіляко піклуючись про Петра, який став головним лікарем, і про їхнього сина, який теж став займатися медициною.

Коли син виріс і з’їхав з рідного будинку, Петро почав віддалятися. Його пізні повернення та таємне користування телефоном лише підігрівали підозри Соні.

Якось вона навіть виявила слід від губної помади на його комірі.

Якось пізно вночі Петро холодно оголосив про свій намір розлучитися, розкривши свою давню інтрижку. Як втіху він запропонував Соні невелику квартиру.

Спустошена жінка продала цю квартиру і переїхала до Франції відразу після розлучення, а незабаром знайшла в Парижі своє нове життя і любов.

Через 10 років випадкова зустріч з Петром показала, що його життя занепало: молода дружина пішла від нього.

Дивлячись на щастя Соні, Петро висловив бажання помиритися, але вона рішуче відмовила йому, добре розуміючи, що в одну річку двічі не ввійдеш.

КІНЕЦЬ.