Учора за чаєм, поки ігор був на роботі, я збиралася все розповісти його мамі, але знову так і не важилася. Я навіть не знаю, як це зробити, з якого боку підійти. Знаю, що вона відмовлятиме, переконуватиме. Марія Гнатівна мене обожнює, вважає за донечку, ми з нею дуже близькі душевно. Вона дуже любить Анжеліку, та й мала бабусю – теж. Як я їх розлучу? А Ігор – він просто не вірить, що я піду від нього з дитиною. Але я піду. Рішення прийняла два тижні тому. Але досі не можу сказати про це свекрусі. Про те, що сьогодні вранці, після того, як завела дитину в садок, ходила на каву з іншим і він подарував мені ці нарциси
Учора за чаєм, поки ігор був на роботі, я збиралася все розповісти його мамі, але знову так і не важилася. Я навіть не знаю, як це зробити, з якого боку підійти. Знаю, що вона відмовлятиме, переконуватиме.
Марія Гнатівна мене обожнює, вважає за донечку, ми з нею дуже близькі душевно. Вона дуже любить Анжеліку, та й мала бабусю – теж.
Як я їх розлучу? А Ігор – він просто не вірить, що я піду від нього з дитиною. Але я піду. Рішення прийняла два тижні тому. Але досі не можу сказати про це свекрусі.
Миз Ігорем одружені вже 7 років, є донечка Анжеліка. Весь цей час ми мешкаємо з його матір’ю, Марією Гнатівною. Але пів року тому я зрозуміла, що до чоловіка не відчуваю більше яскравих почуттів і наші стосунки більше схожі на стосунки брата й сестри, які разом виховують дитину.
Зі свекрухою, як я вже сказала, у мене прекрасні стосунки, я її дуже люблю і поважаю, але жити так надалі, як ми живемо зараз, не хочу. Хочу піти з їхньої квартири, просто забрати свої речі і дитину, але як пояснити це свекрусі? Як розпочати розмову?
Мене тягне почуття провини перед ними, але з собою нічого вдіяти не можу, не хочу прожити все життя з цим почуттям, так і не пізнати справжнього щастя любити і бути коханою.
Насправді я йшла вже не раз, але чоловік і свекруха завжди мене повертали назад, умовляли, використовували малу як спосіб впливу на мене. І я танула. На якийсь час мене вистачало, але потім знову з’являється незадоволеність від чоловіка і нашого сімейного життя.
Говорила з Ігорем. він наче міняється, але я знаю, що це не на довго і минулих почуттів уже не повернути. Ця ситуація мене дуже пригнічує. З одного боку, знаю що тільки я – творець своєї долі, а з іншого боку виходить, що думаю лиш про себе і не хочу засмутити людей, які стали дуже рідними, але не коханими.
Не хочу конфлікту і сцен, знаю, що вони мене не зрозуміють, не хочу знову піддатися на умовляння Марії Гнатівни і Ігоря.
Допоможіть будь ласка порадою, поки немає спільного майна і ми ще досить молоді, як краще припинити стосунки, які йдуть у нікуди. Де взяти сміливості все розповісти, зібрати всю волю в кулак і піти? Як розповісти свекрусі, яка мене любить і поважає про те, що більше не кохаю її сина?
Про те, що сьогодні вранці, після того, як завела дитину в садок, ходила на каву з іншим і він подарував мені ці нарциси?