Я досить гарна дівчина з гарною фігурою, на мене звертають увагу не лише чоловіки, а й жінки роблять компліменти

Проживши 26 років свого життя, я так і жодного разу не закохувалась. Я досить гарна дівчина з гарною фігурою, на мене звертають увагу не лише чоловіки, а й жінки роблять компліменти.

Але я дуже самотня. Не в тому сенсі, що в мене немає друзів, вони є, як просто друзі, так і дві близькі, дуже близькі людини, які наче мої споріднені душі, з ними можна поговорити про все і вони зрозуміють і не засуджуватимуть.

Але у стосунках мені постійно не щастить. І справа не в тому, що мені трапляються погані чоловіки, ні, вони чудові люди, добрі уважні. Але щоразу, коли починаю зустрічатися з чоловіком, через невеликий термін відносин, розумію що це не моє. Не моя людина.

Спочатку виникає ця, так звана закоханість, але потім вона зникає, і не переростає у справжнє кохання. І я розумію, що не хочу продовжувати ці стосунки, не хочу кривдити людину і робити їй боляче, коли бачу, що не можу відповісти взаємністю на її почуття.

І краще покласти край цим відносинам.

Я розумію, що справа в мені і почуваюся холодною стервою. Останній чоловік, з яким у мене були стосунки, довго мене домагався, на перше побачення він запросив мене після трьох моїх відмов.

Але як виявилося, він дивовижна людина з глибоким внутрішнім світом, дуже чуттєва і чуйна. У нас все так чудово починалося, ми спілкувалися так, наче знайомі цілу вічність, і розуміли одне одного без слів.

Обоє цінуємо життєві цінності, любимо тварин і у нас схожі погляди на життя. Ми ніколи не лаялися.

Не сказати, що близькість у нас була супер, бувало і краще, але його людські риси перекривали все це. Але зараз ми не разом і досить давно.

Ми дуже незрозуміло розлучилися, просто перестали писати і дзвонити одне одному, хоч і зустрічаємося періодично в ресторанах, вітаємось та мило посміхаємося.

І ось нещодавно я побачила його з дівчиною і задумалася, чому в мене нічого не їкає побачивши його? Хоч би крапля ревнощів, але нічого.

Ось я і вирішила написати на цей сайт, так би мовити, висловитися. Невже багато хто в моєму віці так жодного разу не закохувався, не відчував це почуття, що дахе, про яке так багато говорять і оспівують його?

КІНЕЦЬ.