Я заміжня вже два роки. У чоловіка це вже другий шлюб.

Мої батьки були проти такого заміжжя, а мама сказала, що розлучений чоловік ненадійний. Вона вважає, що з гарним чоловіком жодна жінка не розлучиться, тим більше, якщо в сім’ї є дитина.

Мені було 29 років і я не хотіла чекати ще когось, чоловік мені подобався, та й зараз я не шкодую, що вийшла за нього. У нас все було нормально, поки тиждень тому чоловік не привітав колишню дружину із Днем народження, замовивши їй букет квітів із доставкою.

Він сам мені про це сказала. Я вдала, що нічого не сталося, але образа не давала спокою.

Я не витримала і розповіла сестрі, а та розповіла мамі. Мама одразу ж зателефонувала зі словами: “я ж говорила!”.

Я не знаю, як ставитись до вчинку чоловіка. Може, він її досі кохає?

Чоловік сказав, що вони просто розлучилися друзями, вона мати його сина, якому цей жест теж послужить з метою виховання. Що мені робити?

Забути цей вчинок чи розлучитись, поки немає дітей? Адже квіти це досить романтичний подарунок. Наприклад, моїй мамі на День народження він не дарує квіти.

КІНЕЦЬ.