Коли від мене пішов мій чоловік і залишив мене з двома дітьми, у мене просто опустилися руки. На допомогу тоді прийшла людина, від якої я цього найменше сподівалася – моя сестра Ольга.

Ольга старша за мене на 6 років, і так склалося, що між нами ціла прірва. Вона швидко поїхала з дому, вивчилася, зробила кар’єру і стала дуже успішною – сама собі і квартиру, і машину купила, відпочивати за кордон їздить, в дорогих, брендових речах ходить. Якби хто подивився на мене і на неї, то ніколи б не сказав, що ми з нею рідні сестри.

У мене з нею ніколи не було гарних стосунків, я вважала її занадто пихатою і зарозумілою, тому ми з нею майже не спілкувалися. Я навіть не уявляла як вона живе, і що в неї на душі, бо вважала, що їй занадто добре – ні сім’ї, ні дітей, живе собі людина для себе.

Я вийшла заміж і стала жити в селі, обзавелась городом, господарством, про манікюр я навіть на свята ніколи не чула, мені було не до цього.

Ми з чоловіком заробляли небагато, жили бідно, тому стали часто сваритися, і все через безгрошів’я. В результаті чоловік пішов від мене, і я залишилася одна, та ще й двоє дітей-школярів в придачу.

Коли сестра почула про те, що відбувається в моїй родині, вона відразу ж приїхала, і запропонувала свою допомогу.

Я тоді сильно розплакалася, і вперше в житті вилила їй душу, бо і справді не уявляла, як я буду жити далі.

– Не плач, сестричко, у тебе є я. Разом ми все подолаємо, – сказала мені тоді Ольга і як їхала додому, поставила на тумбочку 5 тисяч гривень, щоб я на перший час не турбувалася, як дітей прогодувати.

Такого вчинку я від неї аж ніяк не очікувала. Я ж все життя вважала її жадібною, а вона виявилася першою і єдиною людиною, хто протягнув мені руку допомоги.

Відтоді ми з сестричкою стали спілкуватися майже щодня. Якось ми сиділи за чаєм, і Ольга зізналася мені, що має на душі велику печаль, яка її дуже гнітить – у неї є все, крім головного. А вона, як і кожна жінка, мріє про жіноче щастя: сім’ю, дітей, а цього якраз у неї немає.

Відтоді ми з сестрою стали найкращими подругами, ділилися усіма секретами, вона дуже допомагала мені матеріально. А потім допомогла знайти роботу, і я піднялася на вищий щабель, моє життя дуже змінилося. І я сама теж дуже змінилася – і зовнішньо, і внутрішньо, і все завдяки моїй сестричці.

І знаєте, до мене повернувся мій чоловік. Минув час, ми все обдумали, я все пробачила, і вирішила, що дітям батько потрібний. А потім я ще навіть народила третю дитину.

Але це ще не всі дива, які відбулися. Мій чоловік запросив у хресні батьки свого товариша, який приїхав з Лондона, де жив багато років.

Андрій дуже сподобав собі мою сестру. Він, як і Ольга, самотній, ніколи одруженим не був. Хороший чоловік, відразу видно, але щось йому не щастило в особистому житті.

Андрій – ровесник Ольги. Тягнути він не став, і відразу зробив пропозицію. Я така щаслива за них, що словами не описати.

В 42 роки моя сестричка вперше стала мамою чудової дівчинки, а через рік у них з Андрієм народився ще й синочок.

Щастя таки є, просто потрібно вміти його дочекатися.

Джерело