Марина втішала свою племінницю Ірину, яка оплакувала втрату батьків. Відчуваючи вразливість Ірини, Марина запросила її пожити з ними у місті. Ірина, відчувши полегшення, прийняла пропозицію. Марині, яка була молодша за свою сестру Ніну, не подобалося, що Ірина називала її “тіткою”.

Ніна перед смертю попросила Марину дбати про Ірину, і Марина збиралася виконати цю обіцянку. Ірина добре пристосувалася до міського життя, допомагаючи по дому та працюючи секретарем в офісі чоловіка Марини, Віктора.

Однак Марина почала підозрювати, що між Віктором та Іриною є роман, помітивши в їхньому спілкуванні щось надто інтимне. Підозри Марини посилилися, коли вона виявила у своїй спальні незнайому спідню білизну, що змусило її поговорити з Віктором та Іриною.

Ірина зі сльозами на очах зізналася у зраді, заявивши, що Віктор загрожує їй виселенням, якщо вона йому відмовить. Марина, повіривши Ірині, вигнала Віктора.

Пізніше Марина почала стежити за Іриною в їхньому заміському будинку і підслухала розмову, яка розкрила маніпулятивну натуру Ірини.

Ірина тиснула на Віктора, щоб він одружився з нею і переїхав до квартири Марини.

Марина, зрозумівши правду, відправила Ірину назад у село. Незабаром Марині зателефонували з лікарні та повідомили про критичний стан Віктора. Кинувшись до нього, вона усвідомила свою глибоку любов до нього.

Віктор одужав, і вони помирилися, чекаючи на народження дитини і переживши потрясіння, викликане Іриною. Ірина, повернувшись до села, продовжила свої маніпуляції, ввівши в оману місцевого фермера щодо вагітності.

Марина, тепер уже розуміючи підступність Ірини, відсторонено, але насторожено стежила за діями племінниці.

Як ви вважаєте, чи слід Марині спробувати допомогти Ірині і поставити її на правильний шлях, чи такі люди, як Ірина допомоги все-таки не потребують?

КІНЕЦЬ.