Мені 38 і нещодавно ми розлучилися з моїм хлопцем, з яким я зустрічалася 7 років. Зараз усі друзі та мої батьки тиснуть на мене своїми очікуваннями весілля та онуків.
Мені 38 років, і нещодавно я пережила розлуку з моїм хлопцем, з яким була 7 років.
Відносини здавалися міцними, але в один момент все звалилося, залишивши мене з зруйнованими надіями та планами.
Відразу після розлучення мої друзі та батьки почали чинити на мене тиск.
Всі довкола тільки й говорили про те, коли я вийду заміж і коли в них з’являться онуки.
На сімейному обіді мама вкотре порушила цю тему: «Ти ж не молодієш, люба.
Ми тільки хочемо, щоб ти була щасливою і не залишилася сама», — ласкаво говорила вона, подаючи мені блюдо.
«Мамо, я щойно розлучилася. Мені потрібен час, щоб про все подумати», — намагалася я пояснити, відчуваючи наростаюче роздратування.
Вдома, сидячи одна зі своїми думками, я розмірковувала про майбутнє.
Питання в голові крутилися як вихор: «Невже 40 років це вирок? Чи можу я знайти щастя в такому віці?»
Наступного дня, зустрічаючись із подругою у кафе, я вирішила поділитися своїми переживаннями.
«Ти думаєш, мені вже пізно починати все спочатку?» — спитала я її, дивлячись на пар, що ширяє над чашкою кави.
«Звичайно, ні!» – рішуче відповіла вона. «Ти ж знаєш, вік це просто цифра.
У тебе попереду ще стільки можливостей!» Її слова надихнули мене.
Я зрозуміла, що хоча моя ситуація і здається безвихідною, це, насправді, не так. Вік не є перешкодою для щастя чи нових починань.
Згодом я знайду сили рухатися вперед, будувати своє майбутнє і шукати своє щастя, незалежно від інших очікувань.
КІНЕЦЬ.