Нещодавно я вийшла заміж, до цього готувалася старанно та довго. Ми з моїм чоловіком завжди мріяли зробити день нашого весілля дуже особливим днем для нас обох, тому поставилися до підготовки свята з усією душею.

Непросто описати всі наші енергетичні витрати, приємні хвилювання, адже ми намагалася зробити так, щоб ця подія сподобалося і надовго запам’яталася всім нашим рідним та друзям. Зізнаюся, грошей відкладених у нас було зовсім мало.

Хоча правду кажучи, я не є прихильницею традиційних багатолюдних гулянь, тому наше з Олегом весілля ми організували на сучасний лад – без всяких викупів, конкурсів і так далі. Ми орендували невеличке кафе.

Щоб ніхто на нас не образився з наших рідних та друзів, довелося запросити на весілля їх усіх. Багато родичів напросилися самі – телефонували нам часто і прямим текстом говорили мені з чоловіком, що хочуть погуляти на нашому весіллі, і вже дуже чекають цього святкового дня.

Крім цього, на нас вплинули наші мами й тати, які переконували, що гостей потрібно було кликати усіх, щоб усі родичі та друзі розділили з нами цей день, так як такий захід буває всього лише один раз в житті, і як його святкувати без усієї нашої великої родини.

В результаті, як з боку Олега, так і з мого боку, були майже усі наші близькі і не дуже родичі, кілька людей з роботи і наші з ним спільні друзі. Щоб організувати весілля на хорошому рівні, адже людей багато було, довелося витратити чималу суму грошей. Пішли на підготовку свята всі наші з чоловіком заощадження, і довелося взяти невеликий кредит, під немаленькі відсотки, адже ціни зараз високі на все.

Після цих витрат, грошей на романтичну подорож у наш медовий місяць у нас вже коштів не залишилося зовсім. Так як багато гостей обіцяли нам на весілля подарувати лише гроші, ми з чоловіком були дуже спокійні, не економили на святі, страви замовляли смачні і недешеві, ми сподівалися, що зможемо повернути більшу частину вкладеного у святкування.

Весілля у нас було гарним, усім родичам сподобалося, всі були в захваті, казали, що все чудово і смачно. А коли всі розійшлися додому, то ми з Олежиком стали відкривати конверти, мені дуже цікаво було.

На моє велике розчарування, суми там дуже маленькі були. Я навіть не очікувала такого. Щиро кажучи, що я, що чоловік дуже розчарованими були. Ми більше витратили грошей, ніж в подарунок отримали від них усіх.

Я думала, що хоч близькі люди – наша родина подарує нам більші суми, адже вони нам близькі, та в конверти вони ставили суми зовсім смішні у наш час: 500, 800 гривень, навіть 400 було. Але що це за суми? Ну що за ці гроші можна купити?

Лише друзі більше подарували, якби не вони, то й не мали б того. Загалом з Олегом ми розчаровані дуже. Думали нам вистачить грошей у якусь подорож поїхати по Україні, а в результаті, аби повернути борг.

Моя подруга каже, що я сама винна, не варто було звати так багато гостей і багато страв на святкування замовляти, адже часи важкі і в людей грошей немає. Але чому було тоді йти, коли в тебе грошей немає? Невже це моя вина?

Джерело