Безглузді історії про чоловіка моєї сестри.

Завжди знав, що чоловік моєї сестри з дивацтвами, а тепер навіть і докази є.

Історія перша

Серпень минулого року. Я тільки викупався, пішов чистити зуби, як на телефон зателефонували. Дивлюся на вхідний номер. Висвічується “Анатолій”.

Я ще тоді подумав: “блін, а пізніше не варіант було зателефонувати?”.

Піднімаю трубку:

– Макс, виручай, я тут злегка, в ситуації дивній виявився. Потрібно додому повернутися.

– Ну добре. Ти на якій вулиці? Я під’їду, заберу.

– На вулиці Шевченко!
– Де?
– Ну на Шевченко, в Харкові.

Весь прикол в тому, що живе він у Дніпрі. Втім, як і я.

Довелося вислати йому близько 5 тис грн, щоб він повернувся з . Анатолій так і не зміг пояснити, як він зміг подолати таку дорогу. У мене два припущення.

Перше будується на тому, що його викрали інопланетяни, а пізніше повернули на Землю не там, де забирали; а друге засновано на тому, що не варто гуляти до такого стану.

Історія друга

Якось подзвонила на вихідних сестра і попросила відвезти матері деякі документи, які лежали у неї в квартирі. За ідеєю в квартирі нікого не повинно було бути вдома. Відкриваю двері запасним ключем, заходжу і чую, що в залі хтось шумить.

Тоді я подумав, що до них хтось заліз. Залітаю в кімнату (хотів налякати), а там на дивані в одних трусах сидить Анатолій і за невеликому столику патрає сигарети.

Обличчя Анатолія миттєво змінилося. Ви коли-небудь бачили малюка, який провинився років трьох-чотирьох? Ось і у цього сорокарічного чолов’яги було таке ж обличчя.

Тепер суть того, що відбувається: Анатолій придбав у когось коробочок. І вирішив випалити, поки дружина була у від’їзді. Він запропонував і мені, але я дуже підозрілий і недовірливий, тому принюхався до сушеної траві. На запах виявилася травичка дуже схожою на базилік.

Пізніше з’ясувалося, що це і був звичайний базилік, так як ніякого ефекту Анатолій не спіймав. Я посміявся, а він попросив мене не розповідати дружині, чим він займається в її відсутність.

Такі дурні історії з ним відбуваються постійно. Не минає і півроку, щоб він що-небудь дурного не утнув.

КІНЕЦЬ.