Нещодавно у нас народився син, я дуже щасливий. І тут дружина вирішила, що її колишній хлопець повинен стати хрещеним батьком! Вона каже, що, начебто, він щедрий, на подарунки грошей шкодувати не буде, і взагалі він дітей любить. Але я твердо сказав, що я проти

З моєю дружиною мені допоміг зустрітися випадок. Одного разу на фото своєї сестри я побачив дуже симпатичну дівчину.

Я запитав – що це за красуня, ось вона і познайомила мене з своєю подругою, як виявилося, з майбутньою дружиною. Дівчину звали Світлана. З’ясувалося, що ми з нею ще й живемо недалеко один від одного.

Дружині в той час було двадцять сім років, перебувала у вільному польоті. За рік до нашої зустрічі вона розлучилася з хлопцем, проживши з ним разом п’ять років, але одруженими вони не були, у них був простий цивільний шлюб. Як сама вона каже: «Тепер ми просто залишилися друзями!

Ти не заздри, я з ним буду спілкуватися, він дійсно хороший хлопець, але просто ми не підходимо один одному. Ми не можемо бути разом, завжди сваримося через побут».

Але спробуй тут бути спокійним. Він її одноліток, а я на шість років старший, завжди буду в програші, хоч і намагаюся тримати себе в формі.

Але більше мене хвилює той факт: «Ми просто друзі!». Але спробував все одно змиритися з їхнім спілкуванням. Цей приятель непоганий хлопчина: добродушний, усміхнений і прикольний. Можливо, він і міг би стати моїм другом, але при інших обставинах. А так доводилося багато переживати через ревнощі.

Дружина наполягла, щоб її друг прийшов на весілля, хотіла навіть, щоб він був в якості свідка, але я сказав, що у мене на цей рахунок своїх друзів вистачає. Але він просто так прийшов, причому один, міг би якусь дівчину з собою взяти для мого заспокоєння. Все свято я відчував себе некомфортно і чув, як всі, хто був в курсі, посміювалися над такою ситуацією.

Коли ми стали жити з дружиною, він заскакував іноді до нас в гості, у свята. Дружина сама дзвонила і кликала. Мене це дратувало і одночасно тішило – він дійсно дуже прикольний, у нього дар такий – веселити компанію, як тамада він супер. Але я і досі не розумію, чому він досі не одружується. Тоді б ми дружили сім’ями, і все б стало на свої місця.

Але найбільше мені не подобається, що цей друг добре розбирається в комп’ютерах. Коли наша техніка ламається, дружина викликає друга, щоб той їхав і лагодив. Я просив Світлану мене чекати, але вона не перестає повторювати: «Ми просто друзі і змирися з цим».

Нещодавно у нас народився син, я дуже щасливий. І тут дружина вирішила, що її друг повинен стати хрещеним батьком! З чого це? Але вона каже, що начебто він найщедріший, на подарунки грошей шкодувати не буде, і взагалі він дітей любить. Але я твердо сказав, що я проти.

Мої друзі вважають, що нічого поганого в цьому немає. Але я впевнений, що самі вони на таке б напевно не погодилися. Але кажуть, цей друг бігав, коли мій син народився, сам на подарунки збирав, все організовував, тому кращого хрещеного годі й шукати.

Загалом, сумнівів багато і я не знаю, чи варто погоджуватися. Внутрішньо відчуваю, що не варто, але дружина наполягає.

КІНЕЦЬ.