В мене чудовий чоловік. Ми з Данилом вчилися в одній школі, разом за партою сиділи, а зустрічатися почали десь в 11 класі.

Спочатку, звісно, в нас нічого не було, але зараз мій чоловік просто скарб. Він дбайливий, щедрий, добрий, відповідальний, добре заробляє, живу, як то кажуть, і лиха не знаю, він усе для мене робить.

Ми спочатку категорично не хотіли мати дітей, хоч разом уже понад 10 років. Ми як були молоді то хотілося подорожувати, рости, будувати кар’єру та й чоловік з багатодітної сім’ї, тож на свій вік вже набавив дітей.

В його матері було шестеро дітей, і Данило, як один з найстаріших, брав велику долю відповідальність за інших, а коли мати пристрастилася до “біленької” то і взагалі мав думати і про фінансове утримання дітей.

Але тут я зрозуміла, що при надії. На диво, моя найближча подруга почала відмовляти мене від цієї “затії”. І взагалі, Іванка дивно себе поводить після того, як дізналася, що я чекаю дитину.

Ми з нею дружимо вже давно. Іванка є хорошою моєю подругою, і мого чоловіка, ми часто можемо подорожувати утрьох. Я, Данило та Іванка об’їхали разом пів України, тільки єдине, що подрузі щось не щастить з кавалерами.

Подрузі було важко прийняти той факт, що дитина змінить наше звичне життя назавжди. Я спробувала пояснити Іванці, що дитина – це велика відповідальність, але як би там не було я буду намагатися знаходити час і для неї.

Іванка ж наголосила на тому, як це вплине на мій вільний час, кар’єру і особисте життя. Вона спробувала розмовляти зі мною про те, як це може позначитися на фізичному стані, фігурі, і підкреслила, що ми, як подруги, можемо втратити зв’язок.

Я ніяк не могла збагнути чому Іванка так себе поводить, аж до сьогоднішнього дня.

Сьогодні я підходила до дверей своєї квартири в якій ми живемо тільки з чоловіком і не очікувала почути там “бурю”. Іванка, моя подруга, та Данило мій чоловік, сильно сперечалися, тож навіть не одразу мене помітили. Виявилося, що Іванка пів життя була таємно закохана в мого чоловіка.

Через це особисте життя в дівчини й не склалося. Данило ніколи не піддавався на залицяння подруги, та Іванка ніколи не втрачала надії. Та тепер коли вона дізналася про мій цікавий стан то вирішила діяти рішуче.
Коли я вже підійшла до них, то просто виставила “подругу” за поріг квартири.

Та тепер не знаю, що робити. Іванка була найкращою подругою, ми дружили з нею все життя навіть не можу собі уявити, як це буде без неї.

То що робити? Може між нами ще може бути дружба?

Джерело