Знаєте, це було щось з чимось, і більше я до своєї новоспеченої свекруні не поїду, так і сказала чоловіку. Розповім дуже швидко, але не можу промовчати, бо цікава думка збоку.

Я вдруге вийшла заміж оце недавно, з дитиною від першого шлюбу. Чоловік у мене дуже хороший, ми зустрічалися пів року і вирішили розписатися.

Мама мого Тараса живе в маленькому райцентрі, з нашого міста їхати півгодини. Ми з Тарасом  до Ірини Тимофіївни кілька разів їздили, але не часто – працюємо обоє, у сина спорт навіть у суботу. Але в цілому мама чоловіка здалася мені приємною жінкою.

У Тараса також є молодша сестра, вона розлучена, має трьох дітей і живе в одному місті з мамою, часто до неї приводить дітей та й сама у мами почувається як дома.

Ну і оце ми розписалися з Тарасом, стали чоловіком і дружиною офіційно як не як. Ну й вирішила я показати з себе хорошою невісткою, подружитися з родичками.

У малого в минуло суботу відмінилося тренування, чоловіку випало чергування. От я й запропонувала Тарасу, що можу з ночівлею до його мами поїхати, щось допомогти в огороді чи квітниках, поспілкуватися зі свекрухою і його сестрою.

Тарасу ідея сподобалася, він подзвонив мамі і запитав, чи не проти вона, і Ірина Тимофіївна відповіла, що вона тільки “за”. Коли я запитала, що привезти. вона сказала, що якихось сосисок, сиру, ковбаси, щось солодке.

Я закупилася всім вищеназваним, тортом на додачу і в суботу зранку взяла сина і ми поїхали. Ірина Тимофіївна пригостила нас канапками з кавою з нашою ж ковбасою і сиром, і ми взялися до роботи.

Першу половину дня порпалися-греблися на грядках і в квітниках, а потім свекруха замісила купу тіста, дістала з холодильника фарш і заморожену вже готову капусту і ми за другу половину дня наліпили купу пельменів і вареників з капустою і картоплею.

Картоплі лишилося, бо наварили багато. Нею і вечеряли з привезеними нами сосисками. Всі пельмені й вареники прийшла і забрала сестра чоловіка. Свекруха їй всі до одного віддала, хоча бачила прекрасно, що мій малий чекає на пельмешки і дуже їх хоче.

І торт пішов туди ж в тому ж пакеті, в якому я його поставила в холодильник.

Адже там же у зовиці – трійко діток, рідних онуків! То все для неї ми, виявляється, наліпили. У мене просто забрало слів і дар мови зник. Я відварила сосиски і ми повечеряли.

І я взяла малого і поїхала, хоч і дуже втомлена, додому, ночувати не лишилася. Та нас ніхто особливо і не вмовляв. Ось такі пироги. Я вдячна свекрусі за гарного чоловіка, але на цьому – все, хоч тарас і пообіцяв поговорити з мамою.

Але я попросила його цього не робити, адже його мама – давно доросла жінка. і прекрасно розуміла, як поводиться. І зробила так навмисне. Тому я з дитиною більше я до своєї новоспеченої свекруні не поїду, так і сказала чоловіку. І вважаю, що я права.

Але от моя мама, почувши від мене цю історію, сказала, що треба бути мудрішою і вибачити свекруху, спілкуватися, наче нічого й не сталося. А ви як вважаєте, я мені себе вести з такою свекрухою і її ставленням? Які може те дати поради?

Джерело