Я випробувала на собі зраду двічі, встигла побувати з двох сторін, і скажу відразу, жодного разу сама не зраджувала і сподіваюся, ніколи не зроблю цього. Почну з кінця.

Остання зрада, яку я пережила, — це зрада мого чоловіка, його коханкою була колега з роботи. Все було як у всіх, багато брехні, гра на дві сторони, спроба втриматись і там і тут, а потім усе розкрилося.

Спочатку були безглузді дурні спроби виправдатися і зняти з себе провину хоч частково, потім прийшло розуміння всього і каяття, сльози, біл, благання пробачити і дати другий шанс. Не знаю, чи закінчилися стосунки на стороні, та для мене це було і не важливо, важливо те, що між нами вже все закынчилося, у нього була лише агонія і бажання зберегти світ, що руйнується.

У мене потроху кохання пропадало, правда воно як куля для ілюзій, постріл стався, ілюзії розбиті, і почуття починають витікати наче життя. Наш шлюб ми не врятували, врятувати вже не було чого.

Найцікавіше в цьому було те, що я це вже бачила, трохи збоку, але бачила. Коли мені було 14 років, а старшій сестрі шістнадцять, цей грім пролунав у моєму житті вперше. Наша родина відразу була зруйнована і людина, яку ми всі любили, раптом виявилася брехуном і зрадником.

Правду від нас із сестрою тривалий час приховували, але завжди правду приховувати неможливо. Все виявилося просто і банально: наша мама, приклад для нас із сестрою, ідеальна жінка в наших очах та в очах нашого тата виявилася зовсім іншою.

Перед нами вона грала роль ідеальної люблячої сімейної жінки, мами і дружини, насправді все виявилося зовсім інакше. У мами був роман із колегою по роботі, з яким вони довгий час разом працювали над одним перспективним проектом.

Він теж був одружений, і так само, як і в мене в майбутньому, якось все стало відомо. Батьки намагалися зберегти сім’ю, батько намагався пробачити маму заради нас із сестрою, але це була вже не сім’я, через кілька років після того, коли сестра вийшла заміж, а я поїхала до Харкова навчатися, батьки розлучилися.

Для всіх це був шок, практично ніхто не знав про те, що трапилося, для всіх наша родина була ідеалом, правду знали тільки ми. Чи можливі стосунки після зради, чи можна зберегти сім’ю?

Кожен собі, звісно, вирішує сам. Я зрозуміла для себе лише одне — мертвих до життя не повернути і ніяка реанімація тут не допоможе.

КІНЕЦЬ.